Куріпка рудогруда

вид птахів

Курі́пка рудогруда[2] (Arborophila mandellii) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[3]. Мешкає в Гімалаях. Вид названий на честь італійського натураліста Луї Манделлі[4]. Вид був вперше сфотографований в 2015 році на території штату Аруначал-Прадеш[5].

Куріпка рудогруда
Самець рудогрудої куріпки (Дарджилінг, штат Західний Бенгал, Індія) Голос рудогрудої куріпки
Самець рудогрудої куріпки (Дарджилінг, штат Західний Бенгал, Індія)
Голос рудогрудої куріпки
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Рід: Чагарникова куріпка (Arborophila)
Вид: Куріпка рудогруда
Arborophila mandellii
Hume, 1874
Посилання
Вікісховище: Arborophila mandellii
Віківиди: Arborophila mandellii
ITIS: 176034
МСОП: 22679029
NCBI: 2691901
Рудогруда куріпка

Опис ред.

Довжина птаха становить 28 см. Груди рудувато-каштанові, живіт сірий. Рудогруда куріпка відрізняється від непальської куріпки рудуватішою верхньою частиною тіла і головою, наявністю білого "комірця" на грудях і забарвленням грудей.

Поширення і екологія ред.

Рудогруді куріпки є ендеміками Східних Гімалаїв. Вони поширені на північ від Брахмапутри, в Бутані, південно-західному Тибеті, в індійських штатах Західний Бенгал, Сіккім і Аруначал-Прадеш. Живуть в підліску гірських субтропічних лісів. Зустрічаються на висоті від 350 до 2500 м над рівнем моря (переважно на висоті від 1700 до 2000 м над рівнем моря).

Збереження ред.

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція рудогрудих куріпок становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища. Рудогруді куріпки мешкають на території деяких природоохоронних територій, зокрема національних парків Сінгаліла[en] і Намдапха[en].

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Arborophila mandellii. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  4. Jobling, James A. (2010). Helm Dictionary of Scientific Bird Names. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  5. Elusive partridge photographed for the first time by bengaluru shutterbug. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.