Курілов Олексій Миколайович
Олексій Миколайович Курілов (нар. 24 квітня 1988, Керч) — український футболіст, захисник. Колишній гравець молодіжної збірної України.
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Олексій Миколайович Курілов | |
| Народження | 24 квітня 1988 (35 років) | |
| Керч, УРСР | ||
| Зріст | 188 см | |
| Вага | 80 кг | |
| Громадянство |  Україна Росія
| |
| Позиція | захисник | |
| Юнацькі клуби | ||
| 2001—2005 | «Шахтар» (Донецьк)
| |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 2004—2005 2005—2006 2006—2011 2009 2010 2010 2011 2011—2014 2014—2015 2015 2016 2016—2017 2018 2019 2019–2020 2020 2021 |
«Шахтар-2» «Шахтар-3» «Металіст» → «Зоря»→ «Волинь»→ «Таврія»→ «Ворскла» «Ворскла» «Металург» (Запоріжжя) «Металіст» «Шахтар» (Караганда) «Факел» (Воронеж) «Кизилташ» «Слуцьк» «Кизилташ» «Гвардієць» «Океан» (Керч) |
1 (0) 10 (0) 3 (0) 24 (3) 6 (1) 2 (0) 4 (0) 41 (2) 10 (0) 12 (0) 4 (0) 17 (1) 10 (0) 8 (0) 8 (3) 5 (0) 7 (1) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 2003 2004—2005 2005—2006 2006—2007 2007—2011 |
Україна U-16 Україна U-17 Україна U-18 Україна U-19 Україна U-21
|
4 (0) 14 (0) 5 (1) 8 (2) 17 (0) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Біографія ред.
Клубна ред.
Вихованець керченського футболу. Першим футбольним тренером був Павло Петрович Павленко. Свій шлях у футболі почав в 9 років. До цього особливої уваги цьому виду спорту не приділяв. Коли з'явився шанс, поїхав на перегляд в донецький «Шахтар». Тоді йому було 13 років. У змаганнях під егідою ДЮФЛУ провів 67 матчів, забив 10 м'ячів.
Погравши за донецький клуб 5 років, отримав серйозну травму, довелося робити операцію. Якраз тоді прийшли нідерландські фахівці, а він пропустив 8 місяців і лише почав тренуватися. Тоді з трьох команд (дубль, «Шахтар-2» та «Шахтар-3») робили дві команди, і 25 осіб були виставлені на трансфер. Його викликав голландець, пояснив ситуацію, сказав, що Курилов стає вільним агентом і може піти з клубу.
Відразу з Донецька поїхав на перегляд в московське «Динамо», але там виникли складнощі у фінансових питаннях з агентом. Потім поїхав в «Сатурн», але там знову отримав травму і повернувся додому. Потім отримав пропозицію від харківського «Металіста» приїхати на перегляд. У жовтні 2006 року перейшов в «Металіст» (Харків). У чемпіонаті України дебютував 11 листопада 2007 року в матчі «Нафтовик-Укрнафта» — «Металіст» (0:2)[1].
В період зимового міжсезоння 2009 року на правах оренди перейшов у луганську «Зорю»[2], за клуб у чемпіонаті України дебютував 28 лютого 2009 року в матчі проти запорізького «Металурга» (1:2)[3]. Після цього також на правах оренди грав за «Волинь» та «Таврію».
На початку 2011 року перейшов також на правах оренди в полтавську «Ворсклу»[4]. По завершенню сезону полтавський клуб викупив футболіста. У червні 2012 року вирушив на перший літній збір разом донецьким «Шахтарем» у Австрию[5], проте домовитись про трансфер клуби так і не змогли.
Влітку 2014 року перейшов стан клубу «Металурга» (Запоріжжя), підписавши контракт на 1 рік[6].
Влітку 2015 року, разом з сімома іншими гравцями, покинув «Металург» на правах вільного агента[7] і незабаром став гравцем харківського «Металіста»[8].
У березні 2016 року став гравцем карагандинського «Шахтаря»[9], але залишив клуб у червні того ж року за обопільною згодою сторін за сімейними обставинами[10].
У липні 2016 року підписав контракт із російським «Факелом» (Воронеж)[11], де провів два сезони у другому дивізіоні, зігравши лише 17 ігор у чемпіонаті[12]. Після цього у серпні 2018 року відправився до тимчасово окупованого Криму, де став гравцем місцевого клубу «Кизилташ»[13].
У лютому 2019 року підписав контракт з білоруським клубом «Слуцьк»[14], але вже у липні за згодою сторін покинув клуб[15], а у вересні повернувся в «Кизилташ». Згодом у сезоні 2020/21 виступав у чемпіонаті окупованого Криму за інші місцеві команди «Гвардієць» та «Океан» (Керч)[16].
Збірна ред.
Був включений до заявки української «молодіжки» для участі у фінальному турнірі молодіжного чемпіонату Європи 2011 року, однак в рамках цього змагання жодного разу на поле не виходив.
Примітки ред.
- ↑ Україна — «Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка) — «Металіст» (Харків) — «Чемпіонат.ру» [Архівовано 11 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Зоря» дозаявила захисника «Ниви» [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Україна — «Металург» (Запоріжжя) — «Зоря» (Луганськ) — Чемпіонат.ру [Архівовано 2 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Ворскла». Новые соглашения [Архівовано 25 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Курилов, Федецький і Полянський летять з «Шахтарем» в Австрії [Архівовано 2012-10-21 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Курилов перейшов запорізький «Металург». Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
- ↑ «Металлург» З покинуло восемь игроков — UA-Футбол. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 22 липня 2015.
- ↑ «Металлист»: Лёпа ждёт, Болбата и Кулакова в команде не будет [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Традиционная встреча с руководством области [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Курилов розірвав контракт з карагандинським «Шахтарем». Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
- ↑ Курілов став гравцем ворогезького Факела. www.ua-football.com (укр.). 1 липня 2016. Процитовано 21 квітня 2024.
- ↑ У російському клубі відмовилися від послуг вихованця Шахтаря. www.ua-football.com (укр.). 20 лютого 2018. Процитовано 21 квітня 2024.
- ↑ Официально Алексей Курилов — игрок ПФК «Кызылташ» - ПФК "Кызылташ". Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
- ↑ Два українця поповнили білоруський Слуцьк. www.ua-football.com (укр.). 12 лютого 2019. Процитовано 21 квітня 2024.
- ↑ "Слуцк" расторг контракт с защитником Куриловым - Новости : football.by. football.by. Процитовано 21 квітня 2024.
- ↑ Курилов Алексей Николаевич – Крымский футбольный союз. Официальный сайт. web.archive.org. 31 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 21 квітня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курілов Олексій Миколайович |