Вікіпедія

Курт Сміт

Курт Сміт (англ. Curt Smith, нар. 24 червня 1961, Бат, Англія) — британський співак, автор пісень, музикант і продюсер звукозапису, найзнаніший як спів-вокаліст, басист і співзасновник поп-рок гурту Tears for Fears разом із другом дитинства Роландом Орзабель. Курт є співавтором кількох пісень гурту та виконує головний вокал у хітах «Mad World», «Pale Shelter», «Change», «The Way You Are», «Everybody Wants to Rule the World» і «Advice for the Young at Heart».

Курт Сміт
Curt Smith
Курт Сміт у 2008 році
Курт Сміт у 2008 році
Курт Сміт у 2008 році
Основна інформація
Дата народження 24 червня 1961(1961-06-24) (62 роки)
Місце народження Бат, Англія
Роки активності 1978 – дотепер
Громадянство Велика Британія, США
Професії співак, басист, автор пісень, автор-виконавець
Освіта Beechen Cliff Schoold
Співацький голос тенор
Інструменти Вокал, бас-гітара, клавішні інструменти, гітара
Жанр Попмузика, попрок, нова хвиля, мод, постпанк, синті-поп
Гурт Tears for Fears
Лейбли
curtsmithofficial.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Після того, як Курт сміт покинув гурт Tears for Fears у 1991 році, він продовжив сольну кар'єру та випустив свій дебютний студійний альбом Soul on Board у 1993 році. Загалом він випустив п'ять студійних альбомів і один мініальбом, а також займався акторською майстерністю. Згодом повернувся до гурту Tears for Fears у 2000 році.

Раннє життя ред.

Курт Сміт виріс у Баті, Сомерсет в Англії, жив у маєтку ради Сноу-Хілл[1]. Відвідував школу Бічен Кліфф[2].

Музичні гурти ред.

Graduate ред.

Курт Сміт познайомився з Роландом Орзабалом, коли обидва були підлітками[3]. У підлітковому віці вони створили групу, і Курт сам навчився грати на бас-гітарі. Згодом вони створили гурт Graduate під впливом ска.[4] Graduate випустили свій єдиний студійний альбом у 1980 році, досягнувши незначного успіху в Європі. Приблизно в цей час Курт і Орзабал стали сесійними музикантами гурту Neon. Іншими учасниками групи були Піт Бірн і Роб Фішер, які згодом стали дуетом Naked Eyes. 

Tears for Fears ред.

Після того, як Graduate і Neon розпалися[5], Курт Сміт і Орзабал заснували гурт Tears for Fears у 1981 році[6]. Курт є бас-гітаристом гурту[7] та його співвокалістом[8][9]. Їхній дебютний студійний альбом The Hurting 1983 року посів перше місце у чартах Великої Британії[10] і випустив три міжнародні хіт-сингли — «Mad World», «Change» і «Pale Shelter» — кожен із вокалом у виконанні Сміта[11][12].

Другий студійний альбом дуету Songs from the Big Chair (1985) став фаворитом у Сполучених Штатах[13][14] і став мультиплатиновим[15]. На альбомі з'явилися такі хіти, як «Everybody Wants to Rule the World» (зі Куртом на головному вокалі)[16], «Shout» і «Head Over Heels» (який Сміт написав у співавторстві)[17].

Наступний студійний альбом Tears for Fears, The Seeds of Love (1989), мав ще один міжнародний успіх. Єдиною головною вокальною композицією Сміта в альбомі була «Advice for the Young at Heart»[18]. Посилення напруженості між Смітом і Орзабалом спонукало Сміта покинути гурт в 1991 році[19][20] і він переїхав до Нью-Йорка[20].

У 2000 році рутинні юридичні зобов'язання з документами призвели до першої розмови Орзабала та Сміта майже за десять років[21]. Обидва залагодили свої розбіжності та разом із колегою Сміта Чарлтоном Петтусом почали писати новий студійний альбом — Everybody Loves a Happy End — який вийшов у 2004 році[20].

«Mad World» був перезаписаний Майклом Ендрюсом і Гері Джулсом для саундтреку до фільму «Донні Дарко» 2001 року. Випущений у 2003 році сингл із піснею досяг першого місця у Великій Британії протягом трьох тижнів поспіль[22] і приніс Орзабалю його другу нагороду Айвора Новелло[23]. Сингл відновив інтерес до попередніх робіт групи. Їхній альбом Greatest Hits 1992 року був перевиданий і знову увійшов до Топ-10 Великобританії на кілька тижнів, отримавши свій другий платиновий диск у Великобританії. 

У 2021 році Сміт і Роланд Орзабал були нагороджені премією Айвора Новелло за видатну колекцію пісень[24].

Сьомий студійний альбом Tears for Fears The Tipping Point вийшов у лютому 2022 року[25].

Сольні альбоми ред.

Soul on Board ред.

Після виходу з Tears for Fears Сміт випустив свій дебютний сольний студійний альбом Soul on Board у 1993 році. Альбом не мав успіху у Великій Британії, а у США взагалі не вийшов. Пізніше Сміт стверджував, що він створив альбом суто для виконання свого контракту на запис із Mercury/Phonogram. 

Mayfield and Aeroplane ред.

Після переїзду до Нью-Йорка Сміт створив гурт Mayfield разом із гітаристом-продюсером Чарлтоном Петтусом. У складі гурту були Расс Ірвін і Даг Петті на клавішних, сам Курт на басі та вокалі та Шон Пелтон на ударних. За словами Сміта, назва гурту була грою слів (Curt is Mayfield) на основі імені легендарного американського соул-співака Кертіса Мейфілда. Гурт здебільшого виступав наживо, але у 1998 році випустив однойменний студійний альбом, це мало успіху. 

Пізніше Сміт випустив сольний студійний альбом Airplane під своїм іменем. У США це був міні-альбом із шістьма треками, але у Канаді та в інших країнах це був, по суті, попередній альбом Мейфілда, поєднаний з додатковими піснями з EP у США. 

У жовтні 2011 року Сміт оголосив на своєму веб-сайті, що він перевипустить альбом Mayfield 15 листопада 2011 року[26]. Новий реліз на його лейблі KOOK Media включатиме бонусну версію пісні «Trees» за участю Дженіса Вейлі.

Halfway, Pleased ред.

 
Курт Сміт у 2008 році

Протягом 2000 року Сміт почав працювати над тим, що мало стати Halfway, Pleased, але проєкт було призупинено, коли він знову почав працювати з Роландом Орзабалом після майже десятиліття мовчання. 2006 року Сміт відновив роботу над Halfway, Pleased. Напівавтобіографічний альбом досліджує стосунки Сміта з дітьми, батьками та друзями. Курт Сміт нарешті випустив альбом у США та у решті світу в травні 2008 року на власному лейблі KOOK Media[27].

Сміт робив обмежені концертні виступи в районі Лос-Анджелеса, щоб підтримати Halfway, Pleased. У січні 2009 року він оголосив, що протягом лютого 2009 року буде щотижнево в резиденції в The Standard Hollywood у Західному Голлівуді, Каліфорнія[28].

Deceptively Heavy ред.

Четвертий сольний студійний альбом Сміта, Deceptively Heavy, вийшов 16 липня 2013 року[29].

«The Social Media Project» ред.

У січні 2010 року Сміт випустив самостійний сингл «All Is Love» (за участю Зої Кітінг), перший трек у тому, що, за його словами, буде проєктом, який буде складатися з альбому спільно з артистами, з якими він познайомився через соціальні мережі[30]. Сміт познайомився з Кітінгом, сучасним класичним віолончелістом, через Twitter. Другий трек із циклу «Perfectly…Still (featuring Universal Hall Pass)» було опубліковано у серпні 2010 року[31].

Співпраця ред.

Курт Сміт час від часу співпрацює з іншими артистами. Він працював із французькою співачкою Со (Софі Сайє), заспіваючи вокал у її треку «Les Autres», і пара знову працювала разом над треком Сміта «Seven of Sundays» (Сайє також з'явилася в обох відео на пісню).  Сміт також представлений у треку Shadow Bureau 2011 року «Don't Give Yourself Away» з художницею Ліндою Стробері[32], натхненному австралійським фільмом 2010 року «Гріф Невидимий» . У травні 2011 року Сміт написав у Twitter, що працює над треком із Junkie XL[33], який є у студійному альбомі JXL Synthesized (2012). Він також записав вокальний трек для американського панк-гурту American Eyes на їхню пісню під назвою «The Day We Died» з альбому Never Trust Anything That Bleeds (2005). 

Саундтреки ред.

Курт Сміт і його давній співавтор Чарлтон Петтус створили та записали музику для фільму 2011 року Meth Head (з Лукасом Хаасом у головній ролі)[34] та фільму 2015 року Gravy[35].

Сміт написав оригінальну пісню «This Is Christmas» для епізоду п'ятого сезону телевізійного серіалу «Psych»[36].

«Stripped Down Live with Curt Smith» ред.

У серпні 2010 року Сміт дебютував у веб-серіалі з живою музикою «Stripped Down Live with Curt Smith»[37], який він продюсував разом зі своїм менеджером Арлін Всалек і генеральним директором Streamin' Garage Майком Ротманом. Кожен епізод був присвячений одному виконавцю. Гурт або музикант грав акустичні версії своїх пісень (шоу транслювалося в прямому ефірі через Ustream); Сміт брав у них інтерв'ю між сетами, а також відповідав на запитання глядачів через Skype і чат шоу. Серед гостей Сміта були Hypnogaja, Carina Round, Chris Pierce, Peter Himmelman, Common Rotation, Gary Jules, All Day Sucker, the Daylights, Matthew Sweet, the Fallen Stars, Nightmare & the Cat, Whiskey Saints, Fitz and the Tantrums і Friendly Indians[38].

Інші види діяльності ред.

У 1988 році Сміт з'явився на святкуванні 70-річчя Нельсона Мандели з піснею «Everybody Wants to Rule the World» у супроводі музикантів Філа Коллінза, Мідж Уре та Марка Бжезіцького на сцені[39].

Сміт є завзятим користувачем і прихильником соціальних мереж[30]. З 2008 року його просили виступити на різноманітних соціальних медіа, технологічних і творчих конференціях, включаючи 140TC[40], Creative Commons Los Angeles Salon[41], 2010 ITV Fest[42], TEDx Hollywood[43] і TEDxSF[44]. Він також був гостьовим лектором у програмі Інтернет-спільнот для випускників школи USC Annenberg School[45]. 

Сміт також пробував свої сили в акторській майстерності. Він зіграв другорядну роль партійника в The Dead Connection (1994) і значнішу роль професора в 2000-х The Private Public[46]. Сміт несподівано з'явився на відкритті панелі Psych Comic Con 2010[47], де він співав на сцені з партнерами по Psych Джеймсом Родеєм, Дулі Хіллом. Персонаж Родея Шон Спенсер робить кілька проголошень протягом серіалу про своє захоплення Сльозами страху, особливо Смітом. Потім він з'явився, як він сам, в епізоді Psych «Shawn 2.0»[48], епізоді, для якого він також написав варіацію початкової теми. Його сингл «This Is Christmas» пізніше з'явився в епізоді «The Polarizing Express»[49]. Він знову з'явився в ролі самого себе в 100-му епізоді серіалу «100 Clues» у березні 2013 року[50]. Він також з'явився в передостанньому епізоді серіалу «Кошмар на Стейт-стріт» в ролі самого себе[51]. Нещодавно він з'явився в ролі самого себе у фільмі «Псих 3: Це Гас» (2021).

У вересні 2016 року Сміт і його барабанщик Джеймі Воллам з'явилися в «Orchard» разом з Тедом Йодером, щоб акомпанувати йому під час перезапису його популярного виконання «Everybody Wants to Rule the World», зіграного на цимбалах з молоточком[52].

Особисте життя ред.

Сміт був одружений двічі. Його першою дружиною була Лінда «Лінн» Альтман, з якою він одружився в 1982 році. Вони розлучилися в 1988 році, і тоді він почав стосунки з менеджером з маркетингу Френсіс Пеннінгтон. Вони одружилися в 1996 році і зараз живуть у Лос-Анджелесі зі своїми двома дочками, Дівою та Вайлдер, які народилися в 1999 і 2001 роках[53]. Діва також є музикантом і випустила пісню під назвою «Bet» у 2021 році[54]. Сміт став натуралізованим громадянином США в 2007 році. Він є прихильником «Манчестер Юнайтед» Лос-Анджелес[55].

У квітні 2020 року, перебуваючи вдома в умовах загального карантину через пандемію COVID-19, Сміт і його дочка Діва виконали пісню «Mad World» на акустичній гітарі в стилі саундтреку Донні Дарко 2001 року[56][57].

Дискографія ред.

Соло

  • Soul on Board (1993)
  • Aeroplane (1999)
  • Halfway, Pleased (2008)
  • Deceptively Heavy (2013)

Мініальбоми

  • Aeroplane (2000)

Mayfield

  • Mayfield (1998)

Примітки ред.

  1. ↑ Tears for Fears's first album in 17 years expounds 'the traumas of just being alive'. Document Journal. 28 лютого 2022.
  2. ↑ Cameron-bath, Amanda (21 січня 2018). The most famous former pupils of Bath secondary schools. bathchronicle.
  3. ↑ 'If there is a God, this is what he put us on Earth to do': the unlikely return of Tears for Fears. the Guardian. 8 жовтня 2021.
  4. ↑ Stephen Thomas Erlewine. Tears for Fears – Music Biography, Credits and Discography. AllMusic.
  5. ↑ Tears For Fears Are Back, and Closer Than Ever. GQ. 18 лютого 2022.
  6. ↑ Tears for Fears headed to Blossom Music Center for 'The Tipping Point' tour. cleveland. 16 травня 2022.
  7. ↑ Reardon, Tom. Tears For Fears Is Ready to Take on Our Mad World of 2022. Phoenix New Times.
  8. ↑ Tears for Fears deftly mixes old and new in Costa Mesa. OCRegister.com. 30 липня 2007.
  9. ↑ Halpern, Paul (18 січня 2020). Advice for the Musical at Heart: An Interview with Musician Curt Smith about Psychology and….
  10. ↑ Tears for Fears: The Hurting (30th Anniversary Edition), PopMatters. 23 жовтня 2013.
  11. ↑ Iles, James (21 серпня 2020). Tears For Fears' greatest tracks show why they ruled the world. SolihullObserver.co.uk.
  12. ↑ Ken Bruce. www.bbc.com.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ Tears for Fears Reached #1 with 'Songs from the Big Chair' 26 Years Ago.
  14. ↑ Gallucci, Michael. How Tears for Fears Hit With 'Songs From the Big Chair'. Ultimate Classic Rock.
  15. ↑ Zaleski, Annie (30 травня 2022). Why Tears for Fears deserves Rock & Roll Hall of Fame consideration. Salon.
  16. ↑ Tears for Fears' 10 greatest songs ever, ranked. Smooth.
  17. ↑ Head Over Heels by Tears for Fears - Track Info | AllMusic.
  18. ↑ Tears for Fears - Advice for the Young at Heart. www.songfacts.com.
  19. ↑ Page-Kirby, Kristen (22 червня 2017). Tears for Fears' Curt Smith is done ruling the world – he just wants to see the sights. Washington Post.
  20. ↑ а б в Behr, Felix (14 серпня 2020). This Is Why Tears For Fears Broke Up In The 90s. Grunge.com.
  21. ↑ Tears for Fears — iTunes interview. 2004.
  22. ↑ Gary Jules. Official Charts Company. Процитовано 3 травня 2022.
  23. ↑ The Darkness scoop Ivor Novello award. East Anglian Daily Times. 28 травня 2004. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 3 травня 2022.
  24. ↑ The Ivors with Apple Music 2021 winners announced. The Ivors Academy. 21 вересня 2021. Процитовано 3 травня 2022.
  25. ↑ Skinner, Tom (7 жовтня 2021). Tears for Fears announce first album in 17 years, 'The Tipping Point'. NME. Процитовано 8 жовтня 2021.
  26. ↑ Mayfield. Curtsmith.bandcamp.com.
  27. ↑ Katie Hasty (14 березня 2008). Tears for Fears' Smith Goes 'Halfway' Solo. Billboard.
  28. ↑ Curt Smith/Tears for Fears - Interview part 1 (Creative Commons). YouTube. 10 березня 2009. Архів оригіналу за 21 грудня 2021.
  29. ↑ iTunes Preview - Deceptively Heavy - Curt Smith. iTunes. 16 липня 2013.
  30. ↑ а б Barb Dybwad (23 лютого 2010). Tears for Fears' Curt Smith Talks Twitter and Solo Career [INTERVIEW]. Mashable.
  31. ↑ New Music: Curt Smith of Tears For Fears. Doyouhearthemusic.com. 5 серпня 2010.
  32. ↑ Voice of Gaia: Strawberry. Soundiron.com.
  33. ↑ Taking time off from movie to do JunkieXL track. It's sounding pretty weird and wonderful :). Twitter. 18 травня 2011.
  34. ↑ Jeff Benjamin (26 жовтня 2011). Watch Tears For Fears's Curt Smith's Video Q&A On Scoring 'Meth Head,' Making Music Today @ Billboard Film & TV Music Conf. Billboard.
  35. ↑ Gravy (2015). IMDb.com.
  36. ↑ "Psych" The Polarizing Express Soundtrack - IMDb. IMDb.
  37. ↑ Liz Shannon (20 липня 2010). Tears for Fears' Curt Smith To Host Stripped Down Live – Tech News and Analysis. Newteevee.com. Архів оригіналу за 24 липня 2010. Процитовано 6 серпня 2010.
  38. ↑ IMDb: Stripped Down Live with Curt Smith. IMDb.
  39. ↑ "Tears for Fears (Live 88) – Everybody wants to rule the world" на YouTube
  40. ↑ Twitter users have first conference | Metro News. Metro.co.uk. 23 вересня 2009.
  41. ↑ CC Salon LA (6/26/08): Curt Smith and Monk Turner Discuss CC/Music. Creative Commons. 19 червня 2008. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 23 травня 2023.
  42. ↑ Curt Smith - Biography. CD Baby.
  43. ↑ TEDxHollywood 2010. Tedxhollywood.eventbrite.com. 5 червня 2010.
  44. ↑ TEDxSF - Curt Smith. Tedxsf.org.
  45. ↑ Thanks to @curtsmith for coming out to USC tonight! The whole class learned so much!. Twitter. 19 січня 2011.
  46. ↑ Curt Smith The Private Public (2000). YouTube. 12 лютого 2008. Архів оригіналу за 20 жовтня 2022. Процитовано 23 травня 2023.
  47. ↑ Comic-Con 2010: Psych ("Shout" - with Curt Smith!). YouTube. 22 липня 2010. Архів оригіналу за 28 травня 2023. Процитовано 23 травня 2023.
  48. ↑ Curt Smith Talks 'Psych' Episode 5.08 'Shawn 2.0'. MovieWeb. 2 вересня 2010.
  49. ↑ Joseph Dilworth Jr. (15 грудня 2010). Psych TV Series - Curt Smith – This is Christmas. Popculturezoo.com. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 2 лютого 2016.
  50. ↑ Heather Donmoyer (27 березня 2013). 'Psych' Season 7, Episode 5 Review – Tears and Fears and 100 Clues. Screenrant.com.
  51. ↑ Russ Burlingame (20 березня 2014). A Nightmare on State Street. Comicbook.com.
  52. ↑ Curt Smith of Tears for Fears and Ted Yoder. YouTube. 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 23 травня 2023.
  53. ↑ Curt Smith – Tears for Fears, 80's pop, British, band, music, new wave, singer, songwriter, Curt Smith. Lipstick Tracez. Архів оригіналу за 7 січня 2014.
  54. ↑ Bet - Diva Smith (Official Video) (англ.), процитовано 14 січня 2023
  55. ↑ «Curt Smith». Twitter.
  56. ↑ Watch Tears For Fears' Curt Smith Perform "Mad World" With His Daughter. Nerdist.com.
  57. ↑ Schatz, Lake (6 квітня 2020). Watch Tears for Fears' Curt Smith and Daughter Perform "Mad World". Consequence of Sound. Процитовано 25 травня 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курт_Сміт&oldid=42375200