Курт Репке

Курт Райнгард Вільгельм Репке (нім. Kurt Reinhard Wilhelm Röpke; 29 листопада 1896, Золінген — 21 липня 1966, Геттінген) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Курт Репке
нім. Kurt Röpke
Народився	29 листопада 1896(1896-11-29) Золінген, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер	21 липня 1966(1966-07-21) (69 років) Геттінген, Hildesheim Government Regiond, Нижня Саксонія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Гамбург) Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) За поранення (нагрудний знак) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в піхоті. З 10 листопада 1938 року — командир 2-го батальйону 67-го піхотного полку, з 1 вересня 1939 року — 2-го батальйону 203-го піхотного полку 76-ї піхотної дивізії. З 15 грудня 1939 року — викладач 2-го піхотного училища. З 1 серпня 1940 року — командир 50-го піхотного полку 3-ї піхотної дивізії. Учасник Німецько-радянської війни, включаючи Московську і Сталінградську битви. З 1 вересня 1942 року — знову викладач 2-го піхотного училища. З 26 травня 1942 року — командир 320-ї, з 20 серпня 1943 по 10 липня 1944 року — 46-ї піхотної дивізії, з 1 вересня 1944 року — 29-го армійського корпусу. В травні 1945 року взятий в полон радянськими військами в Моравії. 30 жовтня 1947 року засуджений військовим трибуналом до 25 років таборів. 7 травня 1956 року переданий владі ФРН і звільнений.

Звання

• Фанен-юнкер (24 квітня 1914)
• Лейтенант без патенту (25 листопада 1914) — отримав патент 18 лютого 1915 року.
• Оберлейтенант
• Гауптман (1 квітня 1929)
• Майор
• Оберстлейтенант (1 квітня 1938)
• Оберст (1 квітня 1941)
• Генерал-майор (1 серпня 1943)
• Генерал-лейтенант (1 лютого 1944)
• Генерал піхоти (15 жовтня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (1 липня 1941)
  • 1-го класу (18 липня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (10 серпня 1942)
• Німецький хрест в золоті (9 жовтня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (17 листопада 1943)
  • дубове листя (№830; 14 квітня 1945)
• Відзначений у Вермахтберіхт (6 березня 1944)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.