Відкрити головне меню

Курт Вільгельм Гюнтер (нім. Kurt Wilhelm Günther; 31 жовтня 1896, Гера3 квітня 1947, Веймар) — політик Третього Рейху, обергруппенфюрер СА (листопад 1937).

Курт Гюнтер
нім. Kurt Günther
Народився 31 жовтня 1896(1896-10-31)
Гера, Німеччина
Помер 3 квітня 1947(1947-04-03) (50 років)
Веймар, Тюрингія[d], Веймарська республіка
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність політик
Володіє мовами німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СА
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республіки[d] і депутат рейхстагу Третього рейху[d]
Військове звання Обергруппенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП

БіографіяРедагувати

З 1903 по 1912 рік навчався у середній школі в Гері, після чого 3 роки проходив підготовку геодезиста і спеціаліста з культури. Учасник Першої світової війни, служив у 408-й мінометній роті. З серпня 1919 по грудень 1933 року працював у будівельному відділ кушнірної фабрики Гіршберга.

В 1923 році вступив у НСДАП. Учасник Пивного путчу, в 1924 році недовго сидів у в'язниці за учать у путчі, незаконне володіння зброєю і підтримку НСДАП. Співзасновник відділу НСДАП в Гіршберзі, де працював скарбником і секретарем до 1929року.

З 1929 по грудень 1933 року — член ради Берга. Був керівником СА в Тюрингії.

В липні 1932 року обраний депутатом рейхстагу від Тюрингії, покинув посаду через 4 місяці. Знову обраний депутатом у березні 1933 року і перебував на посаді до кінця Другої світової війни.

Восени 1939 року поступив на службу у вермахт, учасник операцій у Норвегії і Фінляндії. В листопаді 1943 року звільнений у званні лейтенанта. З серпня 1944 року — член Народної судової палати. На завершальному етапі війни — командир частин фольксштурму в Тюрингії.

Після війни жив під вальшивим іменем Гюнтер Штіф. 17 травня 1946 року заарештований НКВС у Веймарі. 20 лютого 1947 року за воєнні злочини і активну нацистську діяльність Радянський військовий трибунал по Тюрингії засудив Гюнтера до смертної кари. Вирок був виконаний 3 квітня 1947 року.

7 липня 2005 року 3-й районний суд Московської області відмовив Гюнтеру в посмертній реабілітації.

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: . Droste, Düsseldorf 2004, ISBN 3-7700-5254-4, S. 196.
  • Klaus-Dieter Müller, Thomas Schaarschmidt, Mike Schmeitzner, Andreas Weigelt: Todesurteile sowjetischer Militärtribunale gegen Deutsche (1944–1947). Eine historisch-biographische Studie. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2015, ISBN 978-3-525-36968-5, Kurzbiographien auf beiliegender CD, dort S. 204f.