Курт Галленкамп (нім. Curt Gallenkamp; 17 лютого 1890, Везель13 квітня 1958, Вісбаден) — німецький воєначальник, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Курт Галленкамп
нім. Curt Gallenkamp
Народився 17 лютого 1890(1890-02-17)[1]
Везель, Німеччина
Помер 13 квітня 1958(1958-04-13)[1] (68 років)
Вісбаден, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності з 1909
Військове звання  Генерал артилерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Біографія ред.

11 березня 1909 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері.

З 1 жовтня 1939 по 29 вересня 1941 року — командир 78-ї піхотної дивізії, з 10 квітня 1942 року — 31-го вищого командування особливого призначення, з 27 травня 1942 року — 80-го армійського корпусу. 7 серпня 1944 року відправлений у резерв фюрера.

12 квітня 1945 року взятий в полон британськими військами і постав перед військовим трибуналом: під час висадки в Нормандії наказав розстріляти 32 полонених командос як «цивільних грабіжників», оскільки ті не мали при собі військових посвідчень. В 1947 році засуджений до страти, яку згодом замінили на довічне ув'язнення. 26 лютого 1952 року звільнений.

Звання ред.

Нагороди ред.

Дива. також ред.

Література ред.

  • Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921–1945. Band 4, Fleck-Gyldenfeldt, Biblio Verlag, Osnabrück 1996, ISBN 3-7648-2488-3, S. 177–179.
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 125
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 326

Примітки ред.

  1. а б в TracesOfWar