Курсан (вождь)

угорський вождь

Ку́рсан (угор. Kurszán; убитий в 904)[1] — був кенде (угорський релігійний, "сакральний вождь"), співправитель Арпада.

Курсан
Угорський кенде
Початок правління: ?
Кінець правління: 904


Дата народження: невідомо
Країна: Угорщина
Дата смерті: 904
Місце смерті: Братислава
Династія: Одне з основних племен мадярів

Угорські завоюванняРедагувати

Курсан мав вирішальну роль у завоюванні угорцями Паннонського басейну (Honfoglalás)[2]. У 892 або 893 році разом з Арнульфом Каринтійським Курсан атакував Велику Моравію, щоб убезпечити східні кордони Франкської держави; Арнульф віддав йому всі завойовані в Моравії землі. Курсан також окупував землі Південної Угорщини, що належали Болгарському царству. Усвідомивши вразливість країни для атаки з півдня, він увійшов до альянсу з візантійським імператором Левом VI, і вони спільним ударом розбили болгарську армію Симеона I.

ЗагибельРедагувати

Влітку 904 року Людовик IV Дитя запросив Курсана і його людей для переговорів на річку Фіша, де вони всі були вбиті[3][4]. Після цього Арпад став правити одноосібно, і зайняв частину території, що належала його колишньому партнерові. Сім'я Курсана оселилася в районі Обуди, де побудувала Курсанвара («Замок Курсана»); після смерті Курсана члени його родини змінили прізвище на Карталь (Карт-ель, в перекладі з тюркського «Старший рід»). Є топонімічні сліди Курсан (Kurszán) на правій стороні Дунаю[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Acta historica Academiae Scientiarum Hungaricae, Volume 9, Magyar Tudományos Akadémia, 1963, p. 353
  2. Györffy, György (1959). Tanulmányok a magyar állam eredetéről. Budapest: Akadémiai Publishing Company. 
  3. Timothy Reuter; Rosamond McKitterick (2005). The New Cambridge Medieval History. Cambridge University Press. ISBN 0-521-36447-7. 
  4. Andrew L. Simon, Istvan Lazar (2001). Transylvania: A Short History. ISBN 1-931313-21-0. Архів оригіналу за 21 липень 2011. Процитовано 8 жовтень 2015. 
  5. Gyula and the Gyulas (History of Transylvania). Institute of History of the Hungarian Academy of Sciences, joint publication with the Hungarian Research Institute of Canada, a research ancillary of the University of Toronto. 2001.