Відкрити головне меню

Куньов Іван Павлович (рос. Кунёв Иван Павлович; 1 листопада 1935, село Гаврилівка, Мельцанський район, Мордовська АРСР — 14 серпня 2000) — інженер, історик, народний депутат України 3-го скликання.

Іван Павлович Куньов
рос. Кунёв Иван Павлович
Куньов.jpg
Народився 1 січня 1935(1935-01-01)
село Гаврилівка, Мельцанський район, Мордовська АРСР
Помер 14 серпня 2000(2000-08-14) (65 років)
Поховання Лісове кладовище
Громадянство СРСР, Україна
Національність росіянин
Діяльність інженер, історик
Володіє мовами російська
Посада Народний депутат України[1]

ЖиттєписРедагувати

Працював інженером поліклініки № 4 Мінського району Києва. Помер 14 серпня 2000 року. Похований на Лісовому цвинтарі Києва (ділянка №2).

З березня 1999 був головою Партії Пенсіонерів України.

РодинаРедагувати

Батько Павло Миколайович (1912-1961) і мати Дарина Іванівна (1915-1998) — колгоспники. Дружина Параскева Феодосіївна (1933) — пенсіонерка. Син Володимир (1958) — капітан запасу, помічник-консультант народного депутата України, дочка Людмила (1963) — технолог виробів зі шкіри.

ОсвітаРедагувати

Саратовське танкове училище імені Волоха (1958), «Ремонт і експлуатація бронетанкової техніки, тракторів і автомобілів». Мордовський державний університет (1964-1969), історик.

Трудова діяльністьРедагувати

 
Могила Івана Куньова
  • 1955-1981 — служив в армії.
  • 1981-1985 — директор Будинку культури імен Луначарського. Завідувач відділу, директор Парку культури і відпочинку імен М.Фрунзе, місто Київ.
  • 1987-1988 — учитель історії Затоківської середньої школи № 9 Одеської області.
  • З 1989-1998 — завідувач господарства, інженер поліклініки № 4 Мінського району міста Києва.
  • 1989-1992 — член комітету Республіканської організації «Справедливість».

Народний депутат України 3-го скликання з 12 травня 1998 до 5 вересня 2000 від ПСПУ, № 15 в списку. На час виборів: інженер поліклініки № 4 Мінського району міста Києва, безпартійний. Член фракції ПСПУ (травень 1998 — березень 1999), член фракції «Батьківщина» (з квітня 1999). Заступник голови Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з липня 1998).

Мав 11 медалей. Підполковник.

ПосиланняРедагувати