Ґуна-Яла
Ґуна-Яла або Куна-Яла (ісп. Guna Yala, або Гунаяла, ісп. Gunayala, в перекладі з мови куна — «Земля ґуна», або «Земля куна») — автономне управління індіанців куна зі статусом комарки (району, ісп. comarca, comarca indígena) на півночі Панами площею 2393 км². Адміністративний центр — місто Ґайґірґордуб.
| Ґуна-Яла | |||
|---|---|---|---|
|
ісп. Guna Yala | |||
| |||
.JPG)
| |||
| Інші провінції Панами | |||
| Столиця | Ґайґірґордуб[1][2] | ||
| Країна | Панама | ||
| Офіційна мова | Іспанська | ||
| Населення | |||
| - повне | 33 109 (2004) | ||
| - густота | 13,84 /км² | ||
| Площа | |||
| - повна | 2 393 км² | ||
| Часовий пояс | UTC−5 | ||
| Вебсайт | gunayala.org.pa | ||
| ISO 3166-2 | PA-KY | ||
| |||
| Розташування комарки Ґуна-Яла на мапі Панами | |||
| |||
| |||
Географія ред.
Територія управління становить 2 393 км². Комарка являє собою вузьку смугу землі, що простягнулася вздовж узбережжя Карибського моря на 373 км. Межує з провінцією Колон (на заході), провінціями Панама і Дар'єн (на півдні), комаркою Ембера-Воунаан (на південному сході) і Колумбією (на сході). На півночі омивається водами Карибського моря. Крім материкової частини до складу комарки входять також понад 350 островів у Карибському морі, з яких лише 36 населені.
Історія ред.
4 червня 1870 року в складі Колумбії була створена комарка Туленега (ісп. Tulenega), велика частина якої після відділення в 1903 році Панами, увійшла до складу цієї нової держави. Індіанці куна виступали за надання їм більшої автономії, у зв'язку з чим сталася Революція гуна: 12 лютого 1925 року вожді 45 сіл і племен ґуна на конференції в Аіліганді-Ґуна проголосили незалежну від Панами Республіку Тулі, що отримала свій, заснований на іспанському, прапор з древнім символом ґуна в центрі — свастикою. В ході повстання індіанці з використанням каное напали на кілька місцевих поліцейських дільниць, в результаті чого загинуло 27 осіб.
4 березня за посередництва США було підписано мирну угоду куна з владою, згідно з якою індіанцям було обіцяно підвищену повагу їхніх звичаїв, відмова від нав'язування нових шкіл, захист рівних з іншими громадянами Панами прав, вивід поліцейських сил з комарки, також були випущені всі в'язні-індіанці, які опинилися у в'язниці в ході повстання. Індіанці, в свою чергу, зобов'язалися скласти зброю, відмовитися від своєї декларації незалежності і дотримуватися законів Панами. Прапор куна був збережений як прапор всього народу куна, а також комарки Туленега, яка в 1938 році була перейменована в Сан-Блас (ісп. San Blas - за назвою входячого до нього архіпелагу і півострова) як офіційна індіанська автономія. В 1942 році через схожість символу індіанців ґуна з нацистською свастикою, в прапор комарки були внесені зміни: в свастику було додано червоне кільце - символ кілець-прикрас, які традиційно носять в носі індіанки куна, а колір верхньої та нижньої смуг був змінений з темно-оранжевого на червоний. 23 грудня 1998 року комарка була перейменована в Куна-Яла (ісп. Kuna Yala) [3], проте 22 листопада 2010 року назва комарки була змінена на Ґуна-Яла у зв'язку з тим, що слово "ґуна" є найбільш близьким за звучанням до місцевої індіанської транскрипції, що також пов'язане з виключенням (остаточно у 2011 році) з мови куна букви «K» (поряд з буквами «P» і «T»)[4][5][6]. Не дивлячись на виключення букви «K» з мови куна, офіційна зміна назв 2-х сусідніх автономних індіанських комарок (правда, субпровінціального рівня) Куна-де-Варганді і Куна-де-Мадуганді поки не відбулося. Крім того, в 2010 році прапор комарки також був змінений і отримав сучасний вигляд.
Населення ред.
Згідно з переписом 2010 року в Ґуна-Яла проживають 33 109 осіб, г. ч. індіанці куна.
Управління ред.
Вищим політико-адміністративним органом комарки є обраний на 2 роки Генеральний Конгрес куна, що включає в себе представників кожної з 49 громад Ґуна-Яла і обирає 3 сагладуммагана (sagladummagan) — головних касика, які представляють автономію на регіональному, національному та міжнародному рівнях.
Адміністративний поділ ред.
В адміністративному відношенні поділяється на 49 громад, об'єднаних в 4 міські округи:
Економіка ред.
Економіка Ґуна-Яла ґрунтується на сільському господарстві, рибальстві, виробництві різних ремісничих виробів і туризмі. Основні с/г культури включають банани, кукурудзу і цукровий очерет.
Примітки ред.
- ↑ Gaceta Oficial de Panamá Nº 28071-B - 11 de julio de 2016[недоступне посилання](ісп.)
- ↑ Cabecera de Guna Yala cambia de nombre [Архівовано 2019-04-26 у Wayback Machine.] - La Estrella de Panamá. 13 de julio de 2016(ісп.)
- ↑ Ley 99 del 23 de diciembre de 1998. Gaceta Oficial de Panamá [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.](ісп.)
- ↑ Segunda parte de mi Viaje a Panamá: El Mundo de los Gunas ; Capítulo I, Historia y Organización Política. Historia y Organización Política. Parte 1. La gente que pierde su tradición pierde su alma. [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.](ісп.)
- ↑ El Congreso Nacional Guna decidió suprimir las letras P, T, K de su alfabeto, siendo esta última reemplazada por la letra G. Boletín Informativo del Congreso Nacional Guna, Diciembre de 2010, Consultado el 15 de noviembre de 2011 [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.](ісп.)
- ↑ Congreso General Guna [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.](ісп.)
Посилання ред.
- Офіційний сайт (ісп.)