Абай Кунанбаєв
| Абай Кунанбаєв | ||||
|---|---|---|---|---|
| каз. Абай Құнанбайұлы | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Ібрагім Кунанбаєв | |||
| Народився |
29 липня (10 серпня) 1845[1] або 10 серпня 1845[2] Jidebaid, Biysk Uyezdd, Томська губернія, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія | |||
| Помер |
23 червня (6 липня) 1904[1] (58 років) або 6 липня 1904[2] (58 років) Jidebaid, Biysk Uyezdd, Томська губернія, Російська імперія | |||
| Поховання | Мавзолей Абая | |||
| Громадянство |
 Російська імперія | |||
| Національність | казах | |||
| Діяльність | поет, композитор, мислитель, громадський діяч | |||
| Сфера роботи | філософія[3], література, поезія[3] і музика[3] | |||
| Мова творів | російська, казахська | |||
| Конфесія | іслам | |||
| Батько | Kunanbai Uskenbayulyd | |||
| Мати | Ulzhand | |||
| Брати, сестри | Kudaiberdi Kunanbayulyd | |||
| У шлюбі з | Dilda Alshinbayovnad | |||
| Діти | Turagul Abaiulid, Akylbai Abayuly Kunanbaevd, Raikhan Abayovnad, Kulbadan Abayovnad, Abdirakhman Uskenbaevd і Magauiya Abayuly Kunanbaevd | |||
|
| ||||
 Абай Кунанбаєв у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Абай (Ібрагім) Кунанбаєв (каз. Абай Құнанбайұлы; 29 липня (10 серпня) 1845 — 23 червня (6 липня) 1904) — великий казахський поет, прозаїк, громадський діяч, основоположник сучасної казахської писемної літератури, реформатор культури в дусі зближення з європейською культурою на ґрунті ліберального ісламу.
Життєпис ред.
Справжнє ім'я — Ібрагім, але зменшене ім'я Абай, дане матір'ю, закріпилося за ним на все життя. Племінник Абая — також відомий казахський поет Шакарім.
Народився в Чингізьких горах Семипалатинської області в родині великого феодала Кунанбая Ускенбаєва. Родина Абая була аристократичною, і дід (Оскенбай), і прадід (Іргизбай) були головними правителями (баями) свого роду.
Учився в медресе мулли Ахмет-Різи в Семипалатинську й одночасно відвідував російську школу.
Гуманістичні погляди поетів і вчених Сходу (Фірдоусі, Алішер Навої, Нізамі, Фізулі, Ібн Сіни й інші) вплинули на формування світогляду Абая. Особливо великий вплив на Абая Кунанбаєва мали твори російських класиків. Він перекладав байки Івана Крилова, вірші Михайла Лермонтова, роман «Євгеній Онєгін» Олександра Пушкіна.
Він висміював старі звичаї родового аулу, догми ісламу, протестував проти рабського становища жінки. У сатиричних віршах «Нарешті, волосним я став…» (1889), «Управитель начальству радий…» (1889), «Кулембаю» (1888) поет відкрито виступав проти соціального зла. Неперевершений майстер казахського вірша («Із часу випадає мить…», 1896, «Хіба не повинен, мертвий, я глиною стати…», 1898, «На воді, як човник, місяць…», 1888, «Коли стане довгою тінь…», 1890, і ін.), Абай Кунанбаєв застосував нові віршовані форми; новаторський характер носять вірші, присвячені порам року: «Весна» (1890), «Літо» (1886), «Осінь» (1889), «Зима» (1888), вірші про призначення поезії. Сюжети поем «Масгуд» (1887), «Сказання про Азиме» побудовані за мотивами східної класичної літератури. У поемі «Іскандер» Абай Кунанбаев засудив жадібність завойовника Олександра Македонського, протиставляючи йому розум в особі Аристотеля. У прозаїчних «Повчаннях» порушені історичні, педагогічні й правові теми. Деякі свої ліричні вірші Абай Кунанбаєв поклав на музику. Життя Абая яскраво змальовано в романі Мухтара Ауезова «Шлях Абая» (т. 1-2, 1958) (укр. переклад Дмитра Гринька).
Значення ред.
В історії казахської літератури Абай зайняв почесне місце, збагативши казахське віршування новими розмірами й римами.
Керівники руху Алаш-Орда сприймали Абая як свого духовного попередника, як духовного вождя відродження казахської нації.
Пам'ять ред.
1983 року про життя поета знято фільм «Абай», Казахфільм.
Пам'ятник Абаю в селищі Тарановськом Костанайської області
Пам'ятники поетові встановлені в багатьох містах Казахстану.
Скульптурна композиція з трьох фігур мислітелів: Г.С. Сковороди, М.Ф. Ахундова, А. Кунанбаєва /скульптор С. Гурбанов, 2021 р./- в Україні, у м. Харкові, у сквері Мислітелів - вул. Полтавський Шлях, 22 /2.С.1/.
На честь Абая назване місто Абай і головна площа у місті Алмати.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ а б http://www.enciklopedija.hr/Natuknica.aspx?ID=31
- ↑ а б в Czech National Authority Database
Література ред.
- Дюсенбаєв Ісхак. Велич Абая // Абай Кунанбаєв. Поезії [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] / З казахської. — К.: Дніпро, 1974. — С. 5—28. — (Перлини світової лірики).
- Кунанбаєв Абай [Архівовано 9 січня 2010 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Збірка віршів Абая. — СПб. 1909; Казань 1922; Ташкент 1922.
- Рамазанов Н. Статья в «Восточном сборнике в честь А. Н. Веселовского». — М. 1914.
- Саади А. Статья в «Ак-Юл» (на казахском языке). Ташкент. 1923. № 355, 356, 359, 363, 369, 372.
- Кабулов Ильяс. Статья в газете «Советская степь», Кзыл-Орда, 1928. № 174.
- Мустамбаев, Статья в газете «Советская степь», Кзыл-Орда, 1928. № 191.
- Аршаруни А. Заметки о национальной литературе. Журнал «Новый Восток». № 23—24.