Культ Розуму
Культ Розуму (фр. Culte de la Raison) ― один з елементів процесу дехристиянізації під час Французької революції. Створено П'єром Гаспаром Шометтом, Жаком-Рене Ебером та їх послідовниками (ебертисти) з наміром скасувати християнство Франції.
Розвиток і поширення ред.
Культ Розуму набув широкого поширення в період 1793—1794 рр. Після вересневих вбивств і особливо після видання комуною Парижа 24 листопада 1793 року декрету про заборону католицького богослужіння і закриття всіх церков, церкви в Парижі стали перетворювати в храми Розуму. В процесі дехристиянізації 5 жовтня 1793 року григоріанський календар був замінений на французький республіканський календар.
Перші варіанти культу Розуму з'явилися за межами Парижа. У вересні-жовтні 1793 року Жозеф Фуше організовував святкування в департаментах Ньєвр і Кот-д'Ор. В Рошфорі Леньело перетворив парафіяльну церкву в «Храм Істини», де 31 жовтня 1793 року шість католицьких священиків і один протестантський в урочистій обстановці відреклися від своєї релігії. Церемонії культу Розуму супроводжувалися проведенням карнавалів, парадів, примусом священиків відрікатися від сану, пограбуванням церков, знищенням або образою християнських священних предметів (ікон, статуй, хрестів і подібного). Крім цього, проводилися церемонії вшанування «мучеників Революції». Подібні події зустрічалися також в інших частинах Франції. Найбільшого розвитку культ досяг в Парижі, під час проведення «Фестивалю Свободи» (фр. Fête de la Liberté) в Соборі Паризької Богоматері 10 листопада (20 брюмера) 1793 року. Під час церемонії, вигаданої й організованої Шометтом яка проводилася всередині собору, артистка Паризької опери Тереза-Анжеліка Обрі (1772—1829) коронувалася як «Богиня Розуму». Її образ став основою для новели «Богиня розуму» І. О. Буніна.
Культ Розуму швидко захопив майже всю Францію, як сільську, так і міську місцини, він користувався підтримкою значної частини санкюлотів.
Протести і заборона ред.
Однак не скрізь люди відмовлялися від релігії, а священики ― від сану. У багатьох селах селяни виступали з вимогами відкриття церков і відновлення католицької. Максиміліан Робесп'єр, будучи фактичним главою уряду, з 21 листопада 1793 року розпочав протестувати проти дій дехристиянизаторів. Він вказував, що Конвент, приймаючи прояви громадянських почуттів, аж ніяк не думав скасовувати католицький культ[1]. Він також рішуче висловлювався проти атеїзму як світогляду, на його думку, аристократичного. 6—7 грудня 1793 року Конвент офіційно засудив заходи насильства, що «суперечать свободі культів». У березні 1794 року культ Розуму був заборонений, а Ебер і Шометт страчені (по суду Революційного трибуналу ебертісти були гільйотиновані 24 березня 1794 року, Шометт ― 13 квітня 1794 року). 7 травня 1794 Конвент своїм декретом встановив в якості державної «громадянської релігії» Франції «Культ Верховної Істоти». Як культ Розуму, так і культ Верховної Істоти були офіційно заборонені в 1802 році Наполеоном Бонапартом.
Згадки в культурі і мистецтві ред.
- У романі Александра Дюма «Шевальє де Мезон-Руж», дія якого відбувається в 1793 році, одна з героїнь, Артемізія, грає роль Богині Розуму[2].
- Культу Розуму присвячене оповідання-нарис Івана Буніна «Богиня Розуму», що розповідає про долю Анжеліки Обрі, яка зображувала Богиню Розуму на святі 1793 року[3].
- Культ Розуму використовується як ключовий елемент побудови сюжету повісті Віктора Пелевіна «Мистецтво легких торкань».
Примітки ред.
- ↑ Олар А. /history/18/1789rev/olar.htm Християнство і Французька революція 1789—1802 [Архівовано 14 липня 2011 у Wayback Machine.] // пров. з франц. К. Шпіцберген. — М .: Атеїст, 1925
- ↑ Leoni, Anne, and Roger Ripoll. «Quelques Aspects De La Révolution Française Dans Le Roman-Feuilleton.» Revue D'Histoire Littéraire De La France, vol. 75, no. 2/3, 1975, pp. 389—414. JSTOR, www.jstor.org/stable/40525215. Accessed 11 May 2020.
- ↑ Богиня Свободи від Робесп'єра до Буніна: актриса, зіграла символ Французької революції, пережила свій вік. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 21 лютого 2021.
Література ред.
- Монгайт А. Л. Культ Разума и культ Верховного существа. — 2 Антирелигиозник. — 1941. — С. 30—37.(рос.)