Відкрити головне меню

Стра́сбурзький собо́р (фр. Cathédrale Notre-Dame-de-Strasbourg, нім. Liebfrauenmünster zu Straßburg) — кафедральний собор Римо-Католицької Церкви у Страсбурзі, Франція, одна з найвищих церковних споруд, сягає 142 м.

Страсбурзький собор
StrasbourgCath 08.jpg
Західний фасад
48°34′54″ пн. ш. 7°45′03″ сх. д. / 48.58166666669477252° пн. ш. 7.750833333361077493° сх. д. / 48.58166666669477252; 7.750833333361077493Координати: 48°34′54″ пн. ш. 7°45′03″ сх. д. / 48.58166666669477252° пн. ш. 7.750833333361077493° сх. д. / 48.58166666669477252; 7.750833333361077493
Тип споруди католицький собор[d][1]
Розташування Франція, Страсбург
Архітектор Ульріх фон Енсінген,
Ервін фон Штайнбах
Засновник єпископ Вернер I Габсбург
Поч. будівництва 1015
Кін. будівництва 1439
Висота 142 m (466 ft)
Стиль готика, романський стиль
Належність римо-католицька
Стан пам'ятка історії класифікована[d][1]
Адреса place de la Cathédrale[d]
Присвячення Діва Марія
Єпархія Roman Catholic Archdiocese of Strasbourg[d]
Веб-сайт cathedrale-strasbourg.fr
Страсбурзький собор. Карта розташування: Франція
Страсбурзький собор
Страсбурзький собор (Франція)
Страсбурзький собор у Вікісховищі?

БудівництвоРедагувати

Перші дерев'яні церкви на місці сьогоднішнього Собору зводилися ще наприкінці IV століття. Першу було побудовано за ініцативою Святого Арбогаста, єпископа Страсбурга. Ймовірно ця церква була зруйнована у часи громадянських війн епохи Меровінгів. Новий храм побудовано за короля Карла I Великого на прохання єпископа страсбурзького Ремі. Цю церкву було пошкоджено у часи розбрату у династії Каролингів, а у 1007 році вона остаточно згоріла.

Перший кам'яний собор вирішив побудувати впливовий єпископ Вернер I Габсбург. На його наказом будівництво розпочалося у 1015 році. Він був побудований у романському стилі. Цей собор згорів у 1176 році, залишилися лише деякі частини, найкраще збереглися крипта та частина хорів.

У 1176 єпископ Генріх фон Ґазенбург вирішив відновити собор, намагаючись перевершити собор у Базелі. Спочатку до 1190 року було відбудована частину хорів у романському стилі, потім апсиду й трансепт у так званому перехідному стилі. З 1225 року над відновленням собору працювали майстри з Шартру. Вони знесли частину нефа у романському стилі, що збереглася. Після цього розпочали будову у готичному стилі. При цьому як матеріал використовувався червоний пісковик. З 1250 до 1275 року були здійснені роботи зі зведення головного нефу у стилі французької готики. З огляду на те, що будівництво вимагало чималих коштів, у 1253 році єпископ вдався до індульгенції. Вплив шартрських майстрів відчувається у скульптурах, зокрема «Стовп ангелів», «Страшний Суд».

У 1270 році розпочато зведення західного фасаду з тисячами фігур, що зрештою став шедевром готичної епохи. Спочатку планувалося звести 2 вежі. У 1399 році це було доручено архітектору Ульріху фон Енсінгену. Втім, вдалося побудувати лише північну у 1419—1439 роках. За проектом Йогана Хюльца з Кельна було створено ажурний шпиль. Відомим майстром Ервіном фон Штайнбахом у 1277 році на замовлення єпископа Конрада III Ліхтенберга зроблено кругле вікно діаметром 15 м, так звана «Чудова троянда». Вона та менші вікна прикрашені ажурним плетінням. Водночас розміщені чудові скульптури на південному романському порталі.

 
Страсбурзький собор у 1493 році

У 1439 році будівництво Страсбурзького собору було завершено. У 1353 році встановлено годинник, який було замінено у 1574 році. У 1682 році було розширено хори. У 1772—1778 роках архітектором Йозефом Массолом було добудовані галереї навколо собору у неогитичному стилі. У 1832 році було встановлено астрономічний годинник замість колишнього, який зламався у 1789 році. Новий показує орбіти Землі, Місяця й планет від Меркурія до Сатурна. Особливістю є механізм, що завершує один повний оберт у новорічну ніч та обчислює дату для тих свят, дати яких змінюються з року в рік. Найповільніша частина годинника вказує прецесію земної осі — один оберт займає 25.800 років.

ІсторіяРедагувати

Значний час Страсбурзький собор належав римо-католицький церкві. Втім згодом Страсбург отримує статус вільного імперського міста. Влада католицького єпископа сходить нанівець за часів реформації. У 1524 році місцевий магістрат приймає ухвали про перехід у протестантизм й передачу собору лютеранам. Собор залишався протестантським храмом до 1681 року, доки король Людовик XIV не захопив Страсбург. 23 жовтня того ж року собор було повернуто католицькому єпископу Францу Егону Фюрстенбергу. У подальшому собор декілька разів було пошкоджено за часів Великої французької революції, франко-пруської війни 1870—1871 років, Першої й Другої світових війн. Втім, Страсбурзький собор вдалося відреставрувати.

Вважався найвищою церковною спорудою з 1647 (коли згорів шпиль церкви Святої Марії у Штральзунді) до 1874 року, коли побудовано церкву Святого Миколи у Гамбурзі.

РозміриРедагувати

  • Загальна довжина: 112 м
  • Внутрішня довжина: 103 м
  • Внутрішня висота центрального нефа: 32 м
  • Внутрішня ширина нефа: 16 м
  • Внутрішня висота проходу: 19 м
  • Ширина західного фасаду: 51,5 м
  • Висота західного фасаду: 66 м
  • Діаметр розетки фасаду: 13,6 м
  • Висота башти: 58 м
  • Висота північної вежі: 142 м

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Bernd Nicolai et al.: Gotik. Kunst-Epochen, Bd. 4, Philipp Reclam jun. Stuttgart, 2007. ISBN 978-3-15-018171-3.
  • Recht Roland, Les Bâtisseurs des cathédrales gothiques, Éditions Les musées de la ville de Strasbourg, Strasbourg (France), ISBN 2-901833-01-2, 1989.

ПосиланняРедагувати