Культура Південної Кореї
Країна отримала назву від назви стародавньої країни Корі (I тис. н.е.). В країні величезна кількість пам'ятників, буддійських храмів та статуй. [1] Разом з кількатисячолітньою історією ця країна поєднує сучасний розвиток смартміст, та впливає на сучасні світові тенденції. Культура швидкості закріплена в ментальності корейців.
Культура Ppalli-ppalli (кор. швидше-швидше) — "культура швидкості" демонструє південних корейців, які прагнуть робити усе швидше: найшвидший у світі інтернет, експрес-курси іноземних мов, бліцпобачення.
Крім того, Ppalli-ppalli є девізом постачальників їжі, які доставляють замовлення за дуже короткий час[2].
Культура Південної Кореї є аспектом культурної глобалізації й рекламує південнокорейську культуру для країн Азії та Заходу. Це є наслідком феномену південнокорейського патріотизму та збереження самобутності своєї культури[3].
Традиційне мистецтво ред.
Культура південнокорейської музики та танців утворилась як синтез культур стародавнього Китаю та Японії.
Музика Південної Кореї ред.
Основна стаття: Музика Південної Кореї
Південнокорейська музика, яка називається "кугак" має потрійний ритм, на відміну від інших східних країн з двох ударним тактом. Кугак поділяється на:
- народну і селянську музику (мінсогак);
- музику для еліти та урочисту (чонак).
В Південній Кореї утворилася субкультура K-pop (англ. Korean pop)[4].
Танці Південної Кореї ред.
Основна стаття: Корейський танець
Південнокорейські танці, поділяються на: народні та аристократичні. Народні танці передають веселість духу та оптимізм корейців. Аристократичні танці менше виражають емоції, та показують більш граціозні рухи.
Живопис ред.
Корейський живопис має початок з бронзового віку наскельних малюнків. Розвиток цього виду живопису розпочався з періоду трьох держав. Корейський живопис під час об'єднаного Сілла мало вивчений і майже не зберігся. Найвідоміший майстер VI ст. живописець Сольго, розписував стіни храму Хванненса. В епоху Корьо з'явився академічний живопис. Сучасний живопис Кореї розвивається в кількох стилях: одні художники виконують рисунок за допомогою олії та графіки, інші - в традиційному корейському стилі. Сучасні відомі художники Кореї — Нам Джун Пайк[5], Кімсуджа[6], До Хо Су[7], Лі Уфан[8][9].
Архітектура ред.
Корею називають "країною ранкового спокою" (англ. land of morning calm). У столиці країни — Сеулі знаходиться "Палац променистого сонця" (палац Кьонбоккун), побудований у 14 ст. н.е. під час правління великої династії Чосон. Палац Чхандоккун є резиденцією королеви країни, на території палацу розташований сад Бівона з багатовіковими деревами. Фортеця Намхансансон знаходиться на горі Намхансан, разом з прилеглою територією є національним парком. У місті Пусані знаходиться велика корейська стіна, яка будувалась протягом століття, та храм Тхондоса, який включено до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. В цьому храмі зібрані реліквії великого Будди. Найкрасивішим храмом країни вважається храм Хеїнса, в цьому храмі знаходяться древні буддійські писання. Найдавніший храм країни — храм Пульгукса (Монастир царства Будди) з величезним Дзвоном Емілі. Поруч храму розташовані найдавніша обсерваторія Чхомсонде та парк Тумулі.[1]
У 2004 році на південному заході від Сеула було зведено розумне місто, діловий центр Сонгдо. [10]
Адміністративний центр Седжон був побудований з нуля в період з 2010 по 2012 роки.[10]
Традиційний одяг ред.
Традиційний корейський одяг ханбок, асоціюється з династією Чосон, сьогодні використовують як напівофіційний та формальний одяг, також, як святковий в період свят та урочистостей. Після Корейської війни (1950 р.-1953 р.) ханбок вийшов з моди, і його замінив одяг західного стилю. Для збереження традицій, з 1996 року кожну суботу місяця оголошено "днем носіння ханбок"[11].
Кухня Південної Кореї ред.
Основна стаття: Корейська кухня
Південнокорейська кухня є аспектом глобалізації корейської кухні. Корейці приділяють трапезі значну увагу, і традиційно не заведено пропускати прийом їжі. Корейці представляють страви корейської кухні як дуже корисні для здоров'я. Всупереч поширеному стереотипу, дуже мало корейців пробували їжу з собачатини, яка вважається традиційною святковою стравою[12]. В Південній Кореї тривають суперечки, особливо з боку молоді, щодо використання в їжу страв з собак[13]. Проте, станом на листопад 2023 року, за даними уряду, в Південній Кореї продовжує існувати близько 1150 ферм з розведення собак, 34 бійні, 219 дистриб'юторських компаній і 1600 ресторанів, де подають собаче м'ясо[14].
Корейське кіно ред.
Корейські фільми (Korean drama) та серіали дорами (англ. drama) відомі в усьому світі тим, що теми, які в них розкриваються, та персонажі, зрозумілі кожному глядачеві. Корейський фільм "Паразити" здобув популярну премію "Оскар", як найкращий фільм 2020 року, в історії премії вперше таку нагороду отримав фільм іноземною мовою.[1] [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Див. також ред.
Джерела ред.
- Way Back Into Korea: A New Insight by a Native Anthropologist Come Home, Choong Soon Kim, Ilchokak, 2014.
Примітки ред.
- ↑ а б Архітектура - South Korea. sites.google.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Як це вдалося Південній Кореї? Можливо, справа - у культі швидкості. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Ігор Семенюк. Південнокорейський регіон в аспекті світових глобалізаційних координат (ukr) .
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ культура Південної Кореї - azia. sites.google.com. Процитовано 21 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Нам Джун Пайк про життя та технології. ArtLvivOnline (Арт Львів Онлайн) (укр.). 6 квітня 2014. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Кімсуджа біографія, Творчість. www.people.su. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ borovets. Художник: До Хо Су | Корейский Культурный Центр (ru-RU) . Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Ли Уфан | Gary Tatintsian Gallery, Inc. tatintsian.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Корейская живопись: история развития, современная живопись Кореи. Портал Всё о Корее (ru-ru) . Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ а б Як це вдалося Південній Кореї? Можливо, справа - у культі швидкості. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Традиційне вбрання Південної Кореї - azia. sites.google.com. Процитовано 22 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ 70 фактів про Південну Корею – Невгамовні Бродяги. brodiahy.org.ua. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ Їдять корейці собак | яких, чомусь, яку породу, навіщо | Догляд за тваринами. poradum.com.ua (укр.). 18 квітня 2019. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ У Південній Кореї офіційно заборонять їсти собак. 19.11.2023, 01:20