Кулинич Євгеній Васильович
Євгеній Васильович Кулинич (17 квітня 1970 — 16 грудня 2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну, Позивний "паша".
| Євгеній Кулинич Кулинич Євгеній Васильович | |
|---|---|
 Молодший сержант | |
 | |
| Командир міномета мінометного взводу мінометної батареї | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
17 квітня 1970 м. Яготин,Київська область, Україна |
| Смерть |
16 грудня 2022 (52 роки) с. Діброва (Сєвєродонецький район),Луганська область, Україна (загинув в ході бойових дій) |
| Поховання | Міське кладовище № 5 м. Яготин,Київська область, Україна |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Alma Mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Псевдо | "Шах" |
| Військова служба | |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Битва за Донбас |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис ред.
Кулинич Євгеній Васильович народився 17 квітня 1970 року м. Яготин, Київської області, Українська РСР, СРСР в сім'ї ліквідатора аварії на ЧАЕС Кулинича Василя Тимофійовича та працівниці Яготинської хлібопекарні Кулинич Євгенії Тимофіївни.
У 1987 р. зі срібною медаллю закінчив середню міську школу № 1 міста Яготин з поглибленим вивченням математики.
В 1987 році вступив до Київського державного університету на механіко-математичний факультет.
3 липня 1988 року по вересень 1989 року проходив військову службу в рядах ВМФ Північного флоту м. Сєвєроморськ, закінчив службу в званні молодшого сержанта.
В 1993 році закінчив навчання в Київському державному університеті, отримав спеціальність - математик, викладач [1].
3 1993 по 1996 рік навчався в аспірантурі Інституту математики НАН України.
3 1994 по 1997 рік виклав вищу математику в Київському інституті військово повітряних сил.
Згодом почав свій професійний шлях у сегменті drogerie, зробивши значний внесок у його розвиток.
3 1997 почав працював в торгівельній мережі роздрібної торгівлі ДЦ (Watsons), де пройшов шлях від завідувача магазину до керівника роздрібної мережі.
З 2001 року до 2008 Євгеній був заступником директора, а потім обіймав позицію генерального директора мережі «Космо» (зараз «Prostor»).
У перерві між цими посадами з 2004 по 2006 він також був керівником роздрібної мережі аптек Донецького аптечного холдингу (аптеки «Здравиця», «Таблетка»).
Потім очолював ТОВ «Астерс-Груп».
У період з 2009 по 2010 рік Євгеній був директором великого оптового постачальника ТОВ «Фармастор» (мережа аптек «Аптека Доброго Дня»).
Згодом Євгеній Кулинич займав посаду комерційного директора ТОВ “Фарма 100”.
З травня 2012 по березень 2017 очолював мережу супермаркетів «Фуршет».
Останні п’ять років перед війною Євгеній Кулинич обіймав посаду генерального директора ТОВ «Арітейл» (магазини «Коло»), розвивав торгівельну мережу від 0 до більше 200 магазинів.[2]
З початком російського вторгнення в Україну евакуював свою родину на Захід країни і одразу пішов добровольцем в центр комплектування, де став на захист України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ на посаді командира міномету мінометного взводу мінометної батареї
Вірний військовій присязі, загинув 16 грудня 2022 року під час мінометної дуелі поблизу с. Діброва, Луганської області.
Нагороди ред.
В лютому 2024 року відповідно до указу Президента України №135/2023 [3] Євгенію Кулиничу за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» III ступеня.
Примітки ред.
- ↑ Євгеній Кулинич. knu.ua. Процитовано 22 січня 2024.
- ↑ Пам’яті Євгенія Кулинича: на фронті загинув екс-генеральний директор мереж КОЛО, Фуршет, ДЦ, Космо. rau.ua (укр.). 20 грудня 2022. Процитовано 22 січня 2024.
- ↑ Зеленський, Володимир (29 лютого 2024). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №135/2024 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. Процитовано 2 березня 2024.