Кулик Григорій Карпович

Григо́рій Ка́рпович Кули́к (нар. 1912 — пом. 1988) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир взводу 104-го гвардійського стрілецького полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії (7-а гвардійська армія), гвардії старший сержант. Герой Радянського Союзу (1945).

Григорій Карпович Кулик
Народження 22 жовтня 1912(1912-10-22)
Велика Комишуваха
Смерть 1988(1988)
Медведівська, Тимашевський район, Краснодарський край, РРФСР, СРСР
Поховання Медведівська
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1941—1946
Звання гвардії старшина
Формування 36-а гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Медаль «За відвагу»

Життєпис ред.

Народився 22 жовтня 1912 року в селі Велика Комишуваха, нині — Барвінківського району Харківської області, в селянській родині. Українець. Разом з родиною переїхав до станиці Медведівської Краснодарського краю, де у 1925 році закінчив 4 класи. Працював у радгоспі «Тимашевський».

До лав РСЧА призваний Тимашевським РВК у серпні 1941 року. Учасник німецько-радянської війни з листопада 1941 року. Воював на Південно-Західному, Північно-Кавказькому, 2-у та 3-у Українських фронтах.

Особливо відзначився під час проведення Будапештської наступальної операції радянських військ та боях за місто Будапешт (Угорщина). Зокрема, у районі міського парку супротивник 2 танками, 1 САУ і 2 бронетранспортерами здійснив контратаку, внаслідок якої взвод гвардії старшого сержанта Г. К. Кулика опинився в оточенні. Командир прийняв сміливе рішення і повів свій взвод вперед, до кварталу № 1646 і, зайшовши супротивнику в тил, здійняв серед нього паніку. Внаслідок бою було знищено до 60 солдатів, захоплено 1 легкий танк управління разом з обслугою і радіостанцією, 1 легковий автомобіль, 2 кулемети і 1 протитанкову гармату. Завдяки сміливим діям взводу під командуванням Г. К. Кулика, 104-й гвардійський стрілецький полк без втрат заволодів кварталами № 1641 і 1646 і тим самим порушив потужну систему оборони супротивника в центральній частині Будапешту. У боях за квартал № 1659 Г. К. Кулик сміливо завів свій взвод у тил супротивника, оточив і знищив в одному з будинків до 100 ворожих солдатів. Під час цього бою гвардії старший сержант Г. К. Кулик осодисто гранатами і пістолетом знищив 21 солдата супротивника і сімох — полонив.[1]

Демобілізований у 1946 році. Мешкав у станиці Медведівській. Працював у місцевому колгоспі, керуючим відділком Медведівської школи механізації сільського господарства, заступником голови сільської ради.

Трагічно загинув у травні 1988 року. Похований на кладовищі станиці Медведівської Тимашевського району Краснодарського краю.

Нагороди ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії старшому сержантові Кулику Григорію Карповичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4900).

Також нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985) і медалями.

Пам'ять ред.

У лютому 2013 року Медведівській загальноосвітній школі № 13 присвоєне ім'я Героя Радянського Союзу Г. К. Кулика. На фасаді школи встановлено меморальну дошку.[2]

Примітки ред.

  1. Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 19 березня 2016.
  2. Сайт газети «Знамя труда» Тимашевського району Краснодарського краю.[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з липня 2019]