Кузьома Михайло Ілліч

Миха́йло Іллі́ч Кузьо́ма (нар. 1915 — пом. 2002) — передовик сільського господарства Української РСР, Герой Соціалістичної Праці (1951).

Михайло Ілліч Кузьома
Народився 24 березня 1915(1915-03-24)
Новий Буг
Помер 2002(2002)
Новий Буг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність комбайнер
Учасник Німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Слави III ступеня
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За визволення Праги»

ЖиттєписРедагувати

Народився 24 березня 1915 року[1] в містечку Новий Буг, волосному центрі Херсонського повіту Херсонської губернії Російської імперії (нині — місто, районний центр Миколаївської області). Українець. Здобув початкову освіту.

Після закінчення курсів механізаторів у 1931 році влаштувався на роботу в Новобузьку МТС.

З початком німецько-радянської війни призваний до лав РСЧА Ляшківським РВК Львівської області. Війну закінчив помічником командира взводу 8-ї стрілецької роти 1180-го стрілецького полку 350-ї стрілецької дивізії 24-го стрілецького корпусу 18-ї армії 1-го Українського фронту, сержант.[2]

Після демобілізації повернувся на роботу в Новобузьку МТС. У 1950 році причіпним комбайном «Сталінець-6» намолотив на полях колгоспу імені Коцюбинського за 25 робочих днів 8316 центнерів зернових.

У 1952 році був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки (ВСГВ). З 1960 року працював у Новобузькому технікумі механізації сільського господарства.

Помер у 2002 році.

НагородиРедагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР у 1951 році Кузьомі Михайлу Іллічу присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Також нагороджений українським орденом «За мужність» 3-го ступеня (14.10.1999), радянськими орденами Трудового Червоного Прапора (1957), Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985), Слави 3-го ступеня (22.02.1945) і медалями.

ЛітератураРедагувати

  • «Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання.» — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2005.

ПриміткиРедагувати