Кузьмін Дмитро Михайлович

Дмитро Михайлович Кузьмін (8 листопада 1908(19081108), місто Нарва, тепер Естонія — 21 травня 1998, місто Таллінн, Естонія) — радянський естонський діяч, секретар ЦК КП(б) Естонії, міністр соціального забезпечення Естонської РСР, голова Комісії радянського (державного) контролю Ради міністрів Естонської РСР. Член Бюро ЦК КП Естонії в 1946—1948 і 1950—1952 роках. Депутат Державної ради Естонії (1940). Депутат Верховної ради Естонської РСР 1—7-го скликань.

Кузьмін Дмитро Михайлович
Народився 8 листопада 1908(1908-11-08)
Нарва, Yamburgsky Uyezdd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер 21 травня 1998(1998-05-21) (89 років)
Таллінн, Естонія
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик, державний діяч
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За відвагу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Життєпис ред.

З 1916 по 1919 рік навчався в Кренгольмській початковій школі в місті Нарві. У 1919—1924 роках — учень Нарвської гімназії.

З квітня 1924 по квітень 1929 року працював робітником на фабриці у місті Нарві.

Член Комуністичної партії Естонії з 1926 року.

У квітні 1929 року заарештований естонською владою і засуджений на 6 років ув'язнення, яке відбував у Талліннській центральній в'язниці. У березні 1936 року вийшов із в'язниці. Після звільнення продовжував підпільну діяльність, вербував добровольців для громадянської війни в Іспанії та шукав роботу та місце проживання для звільнених за амністією 1938 року комуністичних в'язнів.

З березня по грудень 1936 року працював на будівництві в Таллінні. У грудні 1936 — травні 1938 року був бухгалтером профспілки в Таллінні. У травні 1938 року заарештований і адміністративно висланий до Вільяндінського повіту, де працював на будівництві. Брав участь у створенні трудового спортивного товариства «Võitlus». У вересні 1939 року Дмитра Кузьміна заарештували і вивезли до Таллінна за звинуваченням у вербуванні добровольців до Іспанії. Після двох тижнів ув'язнення був звільнений і знову відправлений до Вільянді.

Активно підтримував радянську окупацію Естонії в 1940 році, керував захопленням влади у Вільянді під час червневого перевороту. З червня 1940 року — редактор газети «Трудовий шлях» у Таллінні.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У вересні 1940 — лютому 1941 року — інструктор організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б) Естонії.

У лютому — вересні 1941 року — в.о. завідувача відділу торгівлі ЦК КП(б) Естонії. З липня по серпень 1941 року виконував спеціальні завдання в Хар'ю і Вірумаа (вивезення промислового обладнання, організація підпільної діяльності).

З вересня 1941 по січень 1942 року працював на Челябінському тракторному заводі. З січня 1942 року був уповноваженим ЦК КП(б) Естонії із комплектування естонських військових частин.

З 1942 по 1946 рік служив на політичній роботі в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З листопада 1942 року — інспектор політичного відділу і секретар партійної комісії 8-го Естонського стрілецького корпусу на Калінінському, 2-му Прибалтійському і Ленінградському фронтах.

19 квітня 1946 — 23 грудня 1948 року — секретар ЦК КП(б) Естонії із кадрів.

У 1948—1950 роках — слухач Курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б).

26 березня 1950 — 16 вересня 1952 року — секретар ЦК КП(б) Естонії.

29 січня 1953 — 4 лютого 1958 року — міністр соціального забезпечення Естонської РСР.

4 лютого 1958 — січень 1963 року — голова Комісії радянського (державного) контролю Ради міністрів Естонської РСР.

У січні 1963 — грудні 1965 року — заступник голови Комітету партійно-державного контролю ЦК КП Естонії та РМ Естонської РСР.

У грудні 1965 — 1971 року — заступник голови Комітету народного контролю Естонської РСР.

З 1971 року — персональний пенсіонер у місті Таллінні.

Помер 21 травня 1998 року в місті Таллінні.

Звання ред.

  • майор інтендантської служби

Нагороди ред.

Примітки ред.

Джерела ред.