Крістіан Леопольд Ернст Узінгер (нім. Christian Leopold Ernst Usinger; 21 серпня 1894, Вільгельмсгафен, Німецька імперія8 березня 1949, табір для військовополонених 3840, Шуя, РРФСР) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Крістіан Узінгер
нім. Christian Usinger
Народився21 серпня 1894(1894-08-21)[1]
Вільгельмсгафен, Віттмунд, Aurich Government Regiond, Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер2 квітня 1949(1949-04-02)[1] (54 роки)
Шуя, Івановська область, РРФСР, СРСР
Країна Німеччина
Діяльністьофіцер
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна
Військове звання Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Біографія

ред.

1 серпня 1914 року вступив у 1-й піший артилерійський полк. Учасник Першої світової війни, командир взводу, потім роти свого полку. В 1920 році пройшов демобілізований і вступив у поліцію. 1 жовтня 1935 року перейшов у вермахт. З 26 серпня 1939 року — командир 622-го артилерійського полку. З грудня 1941 року — артилерійський командир 146, з 27 квітня 1942 року — 110. З 20 жовтня 1942 року — командир 223-ї піхотної дивізії. З 26 листопада 1943 року — вищий артилерійський командир 315 при 16-й армії. З 20 квітня 1945 року — командир 1-го армійського корпусу. 8 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами в Прієкуле. Помер в табірному шпиталі від туберкульозу.

Сім'я

ред.

5 червня 1926 року одружився з Елізабет Ган (1904 — 5 листопада 1950, Мюнхен). Вдова Узінгера загинула в автокатастрофі.

Звання

ред.

Нагороди

ред.

Література

ред.

Посилання

ред.
  1. а б в TracesOfWar