Крістіан Тіхсен
Крістіан Тіхсен (нім. Christian Tychsen; 3 грудня 1910, Фленсбург — 28 липня 1944, Гавре) — німецький офіцер Ваффен-СС, оберштурмбаннфюрер СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.
Крістіан Тіхсен | |
---|---|
Christian Tychsen | |
Народження | 3 грудня 1910 Фленсбург, Провінція Шлезвіг-Гольштейн, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
Смерть | 28 липня 1944 (33 роки) Гавре, Нижня Нормандія, Окупована Франція |
Країна | Третій Рейх |
Вид збройних сил | Ваффен-СС |
Рід військ | Танкові війська |
Роки служби | 1931-44 |
Звання | Оберштурмбаннфюрер СС |
Формування | 2-га танкова дивізія СС «Дас Райх» |
Командування | Мотоциклетний батальйон СС «Дас Райх» II батальйон 2-го танкового полку СС «Дас Райх» 2-й танковий полк СС «Дас Райх» 2-га танкова дивізія СС «Дас Райх» |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди | |
Крістіан Тіхсен у Вікісховищі |
Ранні роки
ред.Крістіан Тіхсен народився 3 грудня 1910 року в місті Фленсбург. На початку 30-х рр. вступив в НСДАП (квиток № 957 587) і в грудні 1931 року в СС (квиток № 28 821), був зарахований в 50-й штандарт СС.
У жовтні 1934 року Крістіана перевели в Штандарт СС «Германія», що був в складі Частин посилення СС, попередника Ваффен-СС. У цьому підрозділі Тіхсен служив в 1-му, потім в 3-му штурмі. Після цього Крістіана перевели до штурмбанну «N», де йому дали в підпорядкування взвод, яким він командував з жовтня 1936 по грудень 1938 року, після чого Крістіан став командиром 1-го штурму штурмбанну «N».
Друга світова війна
ред.На самому початку війни штурмбанн «N» був розформований, а його частини влилися в новий 1-й мотоциклетний запасний штурм СС, командиром якого став Тіхсен. У квітні 1940 року підрозділ Крістіана став 3-м штурмом розвідувального штурмбанну СС, але Тіхсен залишився його командиром.
У лютому 1941 року сталося нове переформування — на цей раз роту Тіхсена перевели в мотоциклетний батальйон СС «Райх», сама вона змінила назву на 3-тю роту, але Крістіан залишився її командиром.
У січні 1942 року Крістіана Тіхсена призначають командиром мотоциклетного батальйону СС «Дас Райх». 12 лютого 1942 року в Росії Крістіан був тяжко поранений (за всю війну його поранило 9 разів). До свого повного відновлення він працював на посаді інструктора в школі офіцерів СС в Брауншвейзі.
Повернення Тіхсена на фронт відбулося в травні цього ж року. Крістіан отримав призначення — командир 2-го батальйону полку СС «Лангемарк». На цій посаді він залишався аж до жовтня цього ж року, коли підрозділ переформували в 2-й батальйон Танкового полку СС Панцергренадерської дивізії СС «Дас Райх». За відзнаки в боях під Харковом 31 березня 1943 року був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
30 листопада 1943 року Тіхсен стає командиром 2-го танкового полку СС «Дас Райх». 10 грудня 1943 року Крістіан отримав Дубове листя до Лицарського хреста.
24 липня 1944 року призначений виконувати обов'язки командира 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх» замість пораненого Гайнца Ламмердінга.
Смерть
ред.Оберштурмбаннфюрер СС Тіхсен отримав важкі поранення під час висадки союзних військ в Нормандії влітку 1944 року. Автомобіль Тіхсена, в якому крім нього знаходилися шофер і ад'ютант офіцера СС, на дорозі Сен-Дені — Гавре був обстріляний американським танком. Деякий час по тому Тіхсен помер від отриманих ран в американському шпиталі. Танкісти, які підбили машину Крістіана, взяли кітель офіцера СС з усіма нагородами як сувенір, тому Тіхсена поховали як невідомого німецького солдата. Пізніше його останки були ідентифіковані.
Звання
ред.- Унтерштурмфюрер СС (30 січня 1937)
- Оберштурмфюрер СС (1 червня 1938)
- Гауптштурмфюрер СС (9 листопада 1939)
- Штурмбаннфюрер СС (1 вересня 1942)
- Оберштурмбаннфюрер СС (30 січня 1944)
Нагороди
ред.- Залізний хрест 2-го класу (30 травня 1940)
- Штурмовий піхотний знак в бронзі (3 липня 1941)[1]
- Залізний хрест 1-го класу (18 липня 1941)
- Знак «За поранення»[1]
- Чорний (30 липня 1941)
- Срібний (20 листопада 1941)
- Золото (12 лютого 1942)
- Німецький хрест в золоті (13 травня 1942) як гауптштурмфюрер СС і командир мотоциклетного батальйону СС «Дас Райх»
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (20 серпня 1942)[1]
- Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
- Лицарський хрест (31 березня 1943) як штурмбаннфюрер СС і командир II батальйону 2-го танкового полку СС «Дас Райх»
- Дубове листя (№ 353) (10 грудня 1943) як штурмбаннфюрер СС і командир II батальйону 2-го танкового полку СС «Дас Райх»
- Нагрудний знак ближнього бою
Примітки
ред.- ↑ а б в Tychsen, Christian - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
Джерела
ред.- Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
- Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German) . Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
- Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.