Крячок атоловий
| Крячок атоловий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Anous minutus Boie, F., 1844 | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Крячок атоловий[2] (Anous minutus) — вид морських сивкоподібних птахів підродини крячкових (Sterninae) родини мартинових (Laridae).
Поширення ред.
Чорні крячки поширені по всьому світі в тропічних і субтропічних морях, з численними колоніями в західній і центральній частині Тихого океану, і більш розкиданими в Карибському басейні, центральній Атлантиці та на північному сході Індійського океану.
Опис ред.
Птах завдовжки 35–37 см, розмах крил 66–72 см, вага 98–144 г. Має темне оперення і світлу корону на голові.[3] Під кожним оком є маленький білий півмісяць і біла пляма зверху. Має довгі звужені крила і зрізаний хвіст. Дзьоб чорний, загострений. Лапи перетинчасті і чорні у більшості підвидів[4], але помаранчеві у melanogenys[5].
Спосіб життя ред.
Цей вид мешкає на тропічних і субтропічних островах, часто з невеликими популяціями, розсіяними по багатьох прибережних і океанічних островах. Він харчується дрібною рибою та кальмарами. Він часто живиться пірнаючи. Спостерігався клептопаразитизм. Сезон розмноження різноманітний, залежно від місцевості, із змінними розмірами колоній і місцями гніздування.
Підвиди ред.
Виділяють сім підвидів:[6]
- A. m. worcesteri (McGregor, 1911) – острів Кавіллі та риф Туббатаха (море Сулу).
- A. m. minutus Boie, 1844 – північно-східна Австралія та Нова Гвінея до архіпелагу Туамоту.
- A. m. marcusi (Bryan, 1903) – острови Маркус і Вейк через Мікронезію до Каролінських островів.
- A. m. melanogenys Gray, 1846 – Гавайські острови.
- A. m. diamesus (Heller and Snodgrass, 1901) – острів Кліппертон (біля західної Мексики) та острів Кокос (біля західної Коста-Рики).
- A. m. americanus (Mathews, 1912) – острови в Карибському морі.
- A. m. atlanticus (Mathews, 1912) – тропічні острови в Атлантиці.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2020). Anous minutus: інформація на сайті МСОП (англ.) 16 березня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gochfeld, M.; Burger, J.; Kirwan, G.M.; Garcia, E.F.J. (2020). Black Noddy (Anous minutus). У del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. doi:10.2173/bow.blknod.01. S2CID 216431918. Процитовано 17 April 2017.
- ↑ Black Noddy. ARKive. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 12 грудня 2013.
- ↑ Hawaii Audubon Society. (2005). Hawaii's birds (вид. 6th). Honolulu: Hawaii Audubon Society. ISBN 1-889708-00-3. OCLC 64201016.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Noddies, gulls, terns, auks. World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 June 2019.
Посилання ред.
- Midway atoll US Fish and Wildlife page on the black noddy.
- New Hampshire Public TV "Natureworks" page on the black noddy.
- USDA information
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |