Вікіпедія

Крюкова Світлана Валентинівна

українська журналістка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крюкова.

Світлана Валентинівна Крюкова (нар. 28 лютого 1984, Київ, УРСР) — проросійська пропагандистка з України, колишня[1] перша заступниця головного редактора проросійського[2] інтернет-ЗМІ Страна.ua (2016—2022)[1].

Крюкова Світлана Валентинівна
Народилася28 лютого 1984(1984-02-28) (40 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналістка Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.

Народилася 28 лютого 1984 року в Києві. Закінчила філологічний факультет Київського спеціалізованого ліцею «Наукова зміна».

2001—2006 — навчалася в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана (фінансово-економічний факультет). Магістр фінансів.

Кар'єра

ред.

Кар'єру в журналістиці починала як економічна журналістка, що спеціалізується на державних фінансах і економічній політиці.

2004—2006 — стажистка у відділі «Державна політика» в щоденній діловій газеті «Экономические известия». Згодом кореспондентка, оглядачка і спеціальна кореспондентка.

2006 — перейшла в газету «Коментарі», почала співпрацю з виданнями «Економічна правда» та «Українська правда» як позаштатна журналістка, згодом перериває кар'єру і їде до США на роботу в проєктах у сфері моди.

2009 — спеціальна кореспондентка журналу «Експерт-Україна», який виходив за ліцензією однойменного російського журналу[3].

2010—2012 — заступниця головного редактора журналу «Експерт-Україна», редакторка напряму «Економічна політика».

2013—2015 — очолювала напрям «Економіка» журналу «Вести. Репортёр»[4], що входить до складу холдингу «Мультимедіа-інвест Груп». Покинула видання влітку 2015 року після звільнення голови холдингу і головного редактора газети «Вєсті» Ігоря Гужви, що називав себе власником медіахолдингу. Однією з причин її звільнення став її репортаж про передвиборчу боротьбу в Чернігові між Геннадієм Корбаном і Сергієм Березенком, згодом опублікованого на сайті «Українська правда». Головний редактор журналу Гліб Простаков роз'яснював невипуск статті тим, що робота редактора була піаром[5]. За версією Крюкової, матеріал не вийшов в «Вести. Репортер» через негативну оцінку в ньому Березенка та адміністрації президента, а також різку зміну редакційної політики холдингу після звільнення Гужви.

Після звільнення Крюкова для видавництва «Самміт-Книга» пише книгу про секрети виборчої кампанії[6], додавши до неї розділ про те, як проводяться місцеві вибори.

З лютого 2016 по жовтень 2022 року[1] — заступниця головного редактора російськомовної інтернет-газети «Страна.ua», яку багато з експертів вважають антиукраїнською[7][8][9].

3 червня 2016 року  — разом з Гужвою ведуча програми «Суб'єктивні підсумки п'ятниці Страна.ua» на телеканалі NewsONE, що належить нардепу Опозиційного блоку Євгену Мураєву (колишній член Партії регіонів).

У липні 2024 року заявила про намір призупинити «журналістську» діяльність через вагітність[1].

19 січня 2025 року позбавлена державних нагород України та інших державних відзнак. Внесена до санкційного списку, має фінансові обмеження.[10]

Інциденти

ред.
  • Січень 2016 — невідомі пошкодили автомобіль Крюкової. За її словами, це було пов'язано з її публікаціями щодо Геннадія Корбана.[11]
  • Жовтень 2016 — звинуватила СБУ в організації обшуку в аеропорту «Бориспіль» після повернення з поїздки в Іспанію і Нідерланди.[12]
  • 16 лютого 2017 — була заявлена як організаторка майстер-класу в рамках Школи молодого журналіста фонду «Майбутнє Чернігівщини», де планувала розповісти, «як створити успішну інтернет-газету». Це викликало протести місцевих активістів та громадськості, що критикували сайт «Страна.ua» за проросійську й антиукраїнську позицію. Через це захід скасували.[13][14]
  • Жовтень 2017 — українські прикордонники затримали Крюкову в аеропорту «Бориспіль» після повернення з Амстердаму.[15] Вона пов'язує це з репортажем про те, що Міхеіл Саакашвілі незаконно перетинав польсько-український кордон. Крюкова тоді була в автобусі з Саакашвілі.[16]
  • 6 вересня 2018 — Крюкову зупинив екіпаж патрульної поліції, вона перебувала за кермом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Вона відмовилася пройти тест на алкоголь або здати кров. Також поліціянти зафіксували відсутність водійського посвідчення та склали адмінпротокол.[17]
  • В липні 2021 року Крюкова на Facebook розкритикувала статтю Путіна «Про історичну єдність росіян та українців», це обурило читачів проросійського видання «Страна»[18]

Відзнаки

ред.
  • 2010 — посіла друге місце у номінації «Банки, фінанси, інвестиції» премії «PRESSзвание»[19]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Ольга Чорна (10 липня 2024). Світлана Крюкова тимчасово «призупиняє діяльність» заради родини і малювання. Детектор медіа.
  2. ↑ Анатолій Бондаренко, Надя Кельм, Роман Кульчинський, Надія Романенко, Ярослава Тимощук, У нас погані новини [Архівовано 5 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Тексти.org.ua, 28 листопада 2018
  3. ↑ Журнал «Эксперт Украина» прекращает работу [Архівовано 26 лютого 2017 у Wayback Machine.] «Интерфакс-Украина», 20.09.2013
  4. ↑ Презентация «Репортера»: Ступки, балалайки и битая посуда (ФОТО). ru.telekritika.ua. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2017.
  5. ↑ Лихорадка в «Вестях»[недоступне посилання] «Телекритика», 07.08.2015
  6. ↑ Світлана Крюкова. uba.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 22 лютого 2017.
  7. ↑ ІМІ знайшов найбільше порушень балансу в новинах «Вести» та «Страна.ua», найменше – на «Ліга.net». detector.media (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  8. ↑ Новый медиа-проект Игоря Гужвы оформлен на его жену [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.] «ЛІГАБізнесІнформ», 16.02.2016
  9. ↑ Игорь Гужва рассказал, на чьи деньги запустил новый проект. detector.media. 16 лютого 2016. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 12 травня 2017.
  10. ↑ [https://www.president.gov.ua/documents/382025-53597 Указ Президента України №38/2025 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року " ��� ������������ �� ���������� ������������ ����������� ����������� �� ����� ������������� ��� ���� (�������)" »]. Президент України. 19 січня 2025. Архів оригіналу за 19 січня 2025. Процитовано 6 лютого 2025. {{cite web}}: символ заміни в |назва= на позиції 116 (довідка)
  11. ↑ У Києві невідомі розбили авто журналістки, яка пише книгу про Корбана. imi.org.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 6 квітня 2018.
  12. ↑ Світлана Крюкова проситиме від Держприкордонслужби роз’яснень щодо обшуку в аеропорту. detector.media. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 6 квітня 2018.
  13. ↑ Черговий захід у Чернігові скасовано через нездорову атмосферу у суспільстві. cntime.cn.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 6 квітня 2018.
  14. ↑ «Рука Кремля» доторкнулася до Чернігівщини, або Лекція київської журналістки попри все. ТЕЗОВО. cntime.cn.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  15. ↑ Заступниця головреда «Страни.ua» заявила, що її затримали в аеропорту «Бориспіль». detector.media. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 6 квітня 2018.
  16. ↑ Журналістка "Страни.ua" заявила, що її затримали в аеропорту "Бориспіль". imi.org.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 6 квітня 2018.
  17. ↑ Заступниця головного редактора Страна.UA їздить на маминому джипі вартістю $50000, купленому за невідомо які гроші. texty.org.ua. Процитовано 6 квітня 2018.
  18. ↑ Замглавреда «Страны» Светлана Крюкова раскритиковала статью Путина: теперь ее обвиняют в предательстве «русского мира», но увольнять не собираются
  19. ↑ PRESSзвание: деловые СМИ в загуле [Архівовано 26 березня 2015 у Wayback Machine.] «Медианяня», 28.03.2011

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крюкова_Світлана_Валентинівна&oldid=44562035