Крутогірна вулиця (Київ)
Крутогі́рна ву́лиця[1] — вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Совки. Пролягає від вулиці Каменярів до проспекту Валерія Лобановського.
| Крутогірна вулиця Київ | |
|---|---|
 Крутогірна вулиця у Києві | |
| Місцевість | Совки |
| Район | Солом'янський |
| Колишні назви | |
| Крутогорна; Ленінська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,3 км |
| Координати початку | 50°24′17″ пн. ш. 30°29′11″ сх. д. / 50.404750° пн. ш. 30.486556° сх. д.Координати: 50°24′17″ пн. ш. 30°29′11″ сх. д. / 50.404750° пн. ш. 30.486556° сх. д. |
| Координати кінця | 50°24′49″ пн. ш. 30°28′51″ сх. д. / 50.413833° пн. ш. 30.480889° сх. д. |
| поштові індекси | 03138 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Деміївська» |
| Тролейбуси | Тр 42 (по сусідньому проспекту Валерія Лобановського) |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт, бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Забудова | садибна малоповерхова |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10825 |
| У проєкті OpenStreetMap | r2205115 |
| Мапа | |
 | |
 Крутогірна вулиця у Вікісховищі | |
Прилучаються Яблунева вулиця, Заповітний провулок, вулиці Колоскова, Володимира Брожка, Пржевальського, Добросусідська, Похила, провулки Рибний, Князя Володимира Ольґердовича, проїзди без назви до проспекту Валерія Лобановського та Червоної вулиці.
Історія
ред.Виникла у середині XIX століття, початковий відрізок вулиці зафіксовано на картах Київщини 1860-х років та 1891 року. У 1920–30-х роках отримала назву Ленінська. На карті Києва 1943 року позначена як Крутогірна, її назву підтверджено 1944 року[2]. Назва походить від особливостей рельєфу — вулиця починається на узвишші, спускається в долину р. Совка й знову піднімається на пагорб, таким чином з'єднуючи два узвишшя.
У довіднику «Вулиці Києва» помилково вказано, що до 1953 року вулиця мала назву 763-тя Нова, однак того року назву Крутогорна отримала 763-тя Нова вулиця в урочищі Ширма[3] — нині Краматорський провулок.
Примітки
ред.- ↑ За текстом постанови 1944 року про найменування — Крутогорна вулиця.
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29 грудня 1953 року № 2610 «Про найменування міських вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 674. Арк. 104–113. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
Джерела
ред.- Крутогірна вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Крутогірна вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 88—89.
- Крутогірна вул. // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 112. — ISBN 5-88500-070-0.
- Крутогірна вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 121. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Карта Київщини 1850–60-х років [Архівовано 2 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Карта Київщини 1891 року
- Карты и схемы Киева // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |