Відкрити головне меню

Кронсгартен (німецькою «Коронний садок») — німецька меннонітська колонія, сучасний східний район у місті Підгородне. Знаходиться на лівому березі річки Кільчень недалеко від її впадіння у річку Самару. Є районом залізничної станції Підгородне.

ІсторіяРедагувати

Богородицьке в 1600—1776 рр.Редагувати

Богородицьке (сучасне Підгородне) вперше було згадане у 1600 році. Після початку будівництва у 1687 році Богородицької фортеці на місці Старої Самарі, запорожці переселялися у навколишні зимовники. Нам місці самарського Катеринослава, на правому березі Кільчені при її впливі у Самару існувало козацьке село Лошаківка.

Богородицьке, Лошаківка і Підгородне в 1776—1789 рр.Редагувати

На наступний рік після скасування Запорозької Січі 1776 року в 3—4 км на північ від Старої Самарі, у місці зустрічі річок Кільчень, Самара і Кримка на північних околицях сучасної Самарівки, було закладене губернське місто Катеринослав.

На плані Катеринослава місце Кронсгартена мало стати північним передмістям. 1778 року Богородицькі козацькі хутори було об'єднано в общинну військову слободу Підгородне, названу за її розташуванням під городом Катеринослав.

1783 року Катерина ІІ вирішила перенести Катеринослав на нове місце.

1784 року Катеринослав було перенесено на правий берег у Половицю, а перший Катеринослав перейменовано на Новомосковськ — центр Новомосковського повіту.

1786 року Потьомкін рекомендовав перенести повітове місто Новомосковськ у Новоселицю. Повітові і судові будинки було перенесено у Новоселицю, інші будинки — у Катеринослав, інші були розпродані.

Кронсгартен в 1789—... рр.Редагувати

1789 року пусті землі 1-го КатеринославаНовомосковську на сході Підгородного було передано німецьким колоністам. На лівому березі річки Кільчень, на північ від Старого Катеринослава-Новомосковська було засноване менонітське селище Кронсгартен.

Село забудовивалося вздовж дороги з Богородицької фортеці (Самарь) до Підгородного. Частина цієї дороги є вулиця Бутова у Самарівці.

1886 року тут проживало 121 осіб, було 22 дворів, меннонітський молитовний будинок, школа.

Колонія входила до складу Йозефстальської волості Новомосковського повіту.

Перед революцією, під час Першої світової війни та за часи радянської влади німці покинули свої домівки, через вороже ставлення до віруючих німців.

ПідгороднеРедагувати

З побудовою залізниці і станції Підгородне активно забудовується у сторону Кронсгартена. Кронсгартен включений до складу селища Підгородне.

1932 року з підняттям вод Дніпровського водосховища було підтоплено частина землі Кронсгартена. Забудова Кронгартена у районі залізничної станції Підгородне і далі вздовж Кільчені до Самари. Тут побудовано багато дач і далі курорт «СанРей» («Сонячний промінь»).

ФотоРедагувати

 
Водонапірна вежа — одна з небагатьох залишившихся пам'яток колонії Кронсгартен. Була побудована 1923 р. для зрошування полів та водопостачання у будинки колоністів. Продовжувала функціонувати у роки існування на території м. Підгороднє колгоспу ім. Мічуріна (1934—1988).
 
Руїни будівлі часів існування колонії

ДжерелаРедагувати