Олександр Іванович Криницький (28 серпня (9 вересня) 1894(18940909), Твер, Російська імперія30 жовтня 1937, Саратов, РРФСР, СРСР) — російський революціонер, білоруський радянський політичний діяч російського походження.

Олександр Іванович Криницький
Олександр Іванович Криницький
Прапор
1-й Перший секретар ЦК КП БРСР
вересень 1924 — 7 травня 1927
Попередник: Олександр Асаткін
Наступник: Вільгельм Кнорін
 
Партія: РСДРП (з 1915)
Освіта: Q28666742?
Народження: 28 серпня (9 вересня) 1894(1894-09-09)
Твер, Російська імперія
Смерть: 30 жовтня 1937(1937-10-30) (43 роки)
Саратов, РРФСР, СРСР
Національність: Росіянин
Громадянство: СРСР
Батько: Іван Іванович Криницький
Мати: Віра Костянтинівна Криницька
Діти: Євгенія,
Володимир

Жертва Сталінського терору.

ЖиттєписРедагувати

Народився у місті Твері, старший син у родині службовця губернської канцелярії. У 1912 році закінчив Тверську гімназію із золотою медаллю та вже юнаком розпочав свою революційну діяльність. У 1913 році закінчив перший курс кораблебудівного відділення Санкт-Петербурзького політехнічного інституту та перевівся у Московський університет. У травні 1915 року вступив до лав РСДРП, проводив пропаганду й агітацію серед студентів Московського університету, з якого 1915 року і був відрахований (після двох курсів) та заарештований у жовтні цього ж року. Був засуджений до довічного поселення у Східному Сибіру (міста Балаганськ і Черемхово Іркутської губернії). Проте 6 (19) березня 1917 року був амністований та звільнений. Після звільнення активно включився до революційної роботи в місті Твері.

Партійна і державна діяльністьРедагувати

  • квітень 1917— жовтень 1918 — агітатор Тверського міського комітету РСДРП(б), секретар фабрично-заводського комітету військової майстерні, член Тверської міської управи, завідувач продовольчого відділу Тверського міського комітету РСДРП(б), голова Тверського окружного і губернського комітетів РКП(б), завідувач сектору товарного обміну продовольчого відділу Тверського губернського комітету РКП(б)
  • листопад 1918— травень 1919 — завідувач Агітаційно-просвітницького відділу Південного фронту в місті Козлові Тамбовської губернії
  • червень — вересень 1919 — голова Владимирського губернського комітету РКП(б)
  • жовтень 1919 — листопад 1920 — завідувач селянського відділу, відповідальний секретар Саратовського губернського комітету РКП(б)
  • листопад 1920 — жовтень 1921 — завідувач Організаційного відділу Московського комітету РКП(б)
  • жовтень 1921 — травень 1922 — відповідальний секретар Рогозько-Симоновського районного комітету РКП(б) (Москва)
  • травень — жовтень 1922 — відповідальний секретар Омського губернського комітету РКП(б)
  • жовтень 1922 — травень 1923 — член Сибірського бюро ЦК РКП(б) в місті Новомиколаївську
  • травень 1923 — вересень 1924 — відповідальний секретар Донецького губернського комітету КП(б) України
  • 16 травня 1924 — 13 січня 1925 — член ЦК КП(б) України
  • 31 травня 1924 — 26 січня 1934 — кандидат у члени ЦК РКП(б) — ВКП(б)
  • 1924 — 22 листопада 1927 — член ЦК КП(б) Білорусі
  • вересень 1924 — травень 1927 — відповідальний, перший секретар ЦК КП(б) Білорусі
  • травень 19273 травня 1928 — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу ЦК ВКП(б)
  • 3 травня 192819 листопада 1929 — завідувач відділу агітації, пропаганди та друку ЦК ВКП(б)
  • листопад 192 — травень 1930 — перший секретар Закавказького крайового комітету ВКП(б)
  • 15 грудня 1930 — 26 січня 1934 — член Президії Центральної Контрольної Комісії ВКП(б)
  • травень 1930 — грудень 1932 — заступник народного комісара робітничо-селянської інспекції СРСР
  • травень 19301935 — член редакційної колегії журналу «Більшовик»
  • грудень 1932 — лютий 1934 — заступник завідувача Сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б)
  • грудень 1932 — лютий 1934 — начальник Політичного управління Народного комісаріату землеробства СРСР
  • грудень 1932 — лютий 1934 — заступник народного комісара землеробства СРСР
  • 10 лютого 1934 — 12 жовтня 1937 — член ЦК ВКП(б)
  • 10 лютого 1934 — 12 жовтня 1937 — кандидат в члени Організаційного бюро ЦК ВКП(б)
  • 7 квітня 1934 — 18 липня 1937 — перший секретар Саратовського крайового — обласного комітету ВКП(б)
  • липень 19351937 — перший секретар Саратовського міського комітету ВКП(б)
  • 20 липня 1937 року був заарештований
  • 29 жовтня 1937 року ВКВС засудила Олександра Криницького до розстрілу, вирок приведено у виконання 30 жовтня. Реабілітований 17 березня 1956 року.

ДжерелаРедагувати