Кримський похід на Москву (1517)

(Перенаправлено з Кримський похід на Русь (1517))

Кримський похід на Московщину 1517 року — невдалий похід війська Кримського ханства на Московщину.

Кримський похід на Московщину 1517 року
Московсько-кримські війни, Литовсько-московська війна (1512—1522)
Розгром кримських татар на річці Глутні. Мініатюра Лицевого літописного зводу
Розгром кримських татар на річці Глутні. Мініатюра Лицевого літописного зводу
Розгром кримських татар на річці Глутні. Мініатюра Лицевого літописного зводу
Дата: серпень-вересень 1517
Місце: околиці Тули
Результат: Перемога Московського царства
Сторони
Московія Кримське ханство
Командувачі
Василь Одоєвський

Іван Воротинський
Іван Телепнєв-Оболенський

Токузак-мурза
Військові сили
20 тисяч
Втрати
15 тисяч

Передісторія

ред.

Похід відбувся у зв'язку з питанням престолонаслідування в Казані, де помирав Мухаммед-Амін. На думку кримського хана Мехмеда I Ґерая успадковувати його повинен був брат Мухаммед-Еміна Абдул-Латіф, який перебував у полоні в Москві. Щоб чинити тиск на Василія III, кримське військо розпочало масштабний похід на Русь. Значною мірою він був оплачений Великим князівством Литовським, яке вже п'ять років вело війну з Російською державою.

Про підготовку вторгнення російська влада знала заздалегідь і зуміла підготуватися до зустрічі кримського війська. Кримців очолював Токузак-мурза, із ним були й інші мурзи з впливових родів Ширін та Мангут. Чисельність кримського війська оцінюється у 20 тисяч вершників. Московські війська на чолі з воєводами Василем Одоєвським, Іваном Воротинським та Іваном Телепнєвим-Оболенським були зосереджені за Окою під Алексіним. Користуючись загостренням обстановки на південному кордоні Московії, король Сигізмунд I рушив свою армію з Полоцька до Пскова, однак зазнав поразки при облозі Опочки.

Вторгнення

ред.

У серпні військо Токузак-мурзи перейшло московський кордон під Тулою і, розділившись на частини, почало розоряти навколишні землі. Проти них були послані загони воєводи Івана Тутихіна і князів Волконських, які змусили кримців повернути назад у степ. Згідно з літописом, у перехопленні татар значну роль зіграло самоорганізоване місцеве «українне» населення: «наперед их зайдоша по лесом пешие многие люди украйные до им дороги засекоша и многых татар побиша; а передние люди от воевод приспевшие конные начаша татар топтати, а пешие люди украйные по лесом их бити, и Божиим поможением татар многых побиша, а иные многие татарове по рекам истопоша, а иных живых поимаша». Це перша згадка про засіки як оборонні споруди в історії Російської держави[1]. Московські полки наздогнали татар «на Глутні на лесу и по селом, и по крепостем, и на бродех» і атакували їх, завдавши кримцям важких втрат і відбивши весь полон. Тільки частини ханських воїнів (не більше 5 тисяч) вдалося повернутися до Криму, «и те пеши и наги и боси».

Наслідки

ред.

У результаті поразки, а також міжусобиць, що розпочалися, Мехмед-Ґераю довелося відкласти задуманий їм великомасштабний похід на Московію. Він оголосив, що мурзи ходили в набіг без його відома. У тому ж році в Москві з невідомої причини помер Абдул-Латіф. Кілька років спокою на південних кордонах, які послідували за поразкою кримського війська в 1517 році, дозволили Москві провести серію вдалих операцій в Литві. Мехмед-Ґерай все ж здійснив свій крупномасштабний похід у 1521 році. Він став найважчим для Московії за час правління Василія III.

На знак подяки за перемогу над кримськими татарами в 1517 році, воєвода Іван Воротинський заснував Богородице-Різдвяний Анастасів монастир поблизу Одоєва.

Примітки

ред.
  1. Как возводилась Большая Засечная черта. АиФ в Туле. 4 грудня 2019. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.

Література

ред.
  • Волков В. А. Під стягом Москви. Війни і раті Івана III і Василя III. — М., 2016
  • Волков В. А. Війни і війська Московської держави (кінець XV — перша половина XVII ст.) . - М.: Ексмо, 2004. — 572 с. — (Джерела). — ISBN 978-5-699-05914-0.