Відкрити головне меню

Кримська світлиця

Загальнодержавна українська газета, заснована в Криму в 1992 році

«Кримська світлиця» — всеукраїнська літературно-художня і публіцистична газета, що видається з 31 грудня 1992 року. Засновники газети — Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка та громадська організація "Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім». Головний редактор — Андрій Щекун.

Кримська світлиця
KS-04-2017.pdf

Кримська світлиця, №4 за 27 січня 2017
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Тип газета

Видавець ДП «Національне газетно-журнальне видавництво»
Редактор Щекун Андрій Степанович[1]
Головний редактор Андрій Щекун
Засновано 1992
Мова українська мова
Головний офіс 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1,
Наклад 1000 (2016)
Передплатний індекс
(Укрпошта)
90269

Вебсторінка svitlytsia.in.ua
Кримська світлиця у Вікісховищі?

Видавцем газети є ДП «Національне газетно-журнальне видавництво». Редакція газети «Кримська світлиця», що працює у складі цього ДП, також наповнює сторінку газети у Фейсбуці.

ІсторіяРедагувати

Першим редактором газети був письменник Олександр Кулик, потім — Володимир Миткалик (з квітня 1995 — 27 жовтня 2000), Леонід Пілунський (у 2010 році), Віктор Качула (2000—2009, 2011 — травень 2016), Віктор Мержвинський (2016 — лютий 2019).

Після приходу до влади Віктора Януковича, у квітні 2010 року газета припинила вихід як друковане видання[2].

Під час боротьби за існування газети було створено сайт «За українську „Кримську світлицю!“»[3], де опубліковано вимоги читачів в друкованому та звуковому форматах.

На підставі рішення Київського районного суду м. Сімферополя (справа № 2-3116/10 від 9 липня 2010 р.) наказом № 35-К директора ДП «Газетно-журнальне видавництво Мінкультури України» 14 жовтня 2010 Віктора Качулу було поновлено на посаді головного редактора[4]. Випуск «Кримської світлиці» було відновлено 22 жовтня 2010 року, відтоді номери газети подаються на офіційному сайті у PDF-форматі. Із липня 2011 року газета знову почала друкуватися у звичному читачам форматі.

З листопада 2011 року «Кримську світлицю» можна знову передплатити на пошті за індексом газети в каталозі передплатних видань України «90269».[5]

Через окупацію Кримського півострова, Національне газетно-журнальне видавництво припинило випуск газети у друкованому вигляді у травні 2015 року. Відтоді видання існувало тільки в електронному вигляді.[6][7] У публікації «Фронт усередині країни» сама редакція повідомила про рішення директора Національного газетно-журнального видавництва за 14 березня 2015 перевести редакцію з Сімферополя у Київ. Кримські співробітники газети тоді зазначали, що вважають це рішення несправедливим.[6]

2016-го конкурс на посаду головного редактора «Кримської світлиці», оголошений Національним газетно-журнальним видавництвом, виграв кримчанин, учасник АТО Віктор Мержвинський. Редакція, повністю сформована з кримчан, почала роботу в Києві. Віктор Качула звільнений у 2016 з посади головного редактора.

У липні 2016 перше число оновленої «Кримської світлиці» вийшло друком у Києві.[8] Київська редакція також почала наповнювати фейсбук-сторінку https://www.facebook.com/krymsvitlytsia/

Починаючи з квітня 2017 року у вихідних даних друкованої версії газети «Кримська світлиця» зазначено ліцензування CC BY. Таким чином «Кримська світлиця» стала одним із перших в Україні друкованих засобів масової інформації, що видаються під ліцензією Creative Commons[9]. На Вікісховище було завантажено pdf-архів газети, що постійно оновлюється.

Реформування 2019 рокуРедагувати

До кінця 2018 року одним із співзасновників газети було Міністерство культури України.

Видання Національного газетно-журнального видавництва, в тому числі і газета «Кримська світлиця», не були реформовані згідно Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» через відмову Міністерства культури України вийти зі складу співзасновників.

6 лютого 2019 року газета «Кримська світлиця» отримала нове свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 23715-13555Р. Засновниками газети виступили Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка та громадська організація "Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім».[10]

Після отримання нового свідоцтва редакцію очолив відомий громадський діяч, видавець і журналіст Андрій Щекун.[11][12]

24 квітня 2019 року Національна спілка журналістів України за перешкоджання реформуванню видань «Українська культура», «Музика», «Культура і життя» та «Кримська світлиця» включила Міністра культури України Євгена Нищука до антирейтингу «Ворогів реформування преси».[13]

Дві «Кримські світлиці»Редагувати

Починаючи з липня 2016 року функціонують дві різні «Кримські світлиці»: редакція газети, що вимушена була переїхати з Криму до Києва і електронний ресурс на чолі з Віктором Качулою в Криму.

Кримський електронний ресурс, створений ще у 2002 році, svitlytsia.crimea.ua та Facebook-сторінка fb.com/krymskasvitlytsia оновлюються під керівництвом колишнього редактора газети Віктора Качули та адміністратора сайту Миколи Владзімірського, який після анексії півострова мешкає в Києві.

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.golos.com.ua/article/317633
  2. Міністерство культури України: «Кримська світлиця», «Къырым» — яку б ще газету в Криму прикрити?
  3. За українську «Кримську світлицю»!
  4. Повернімо «Кримську Світлицю» До Криму!- Кримська світлиця, 22.10.2010
  5. На 2012 Рік «Кримську Світлицю» Можна Передплатити На Пошті! — Кримська світлиця, 25.11.2011
  6. а б Українськомовна газета «Кримська світлиця» більше не виходитиме у Криму. radiosvoboda.org. 27 березня 2016. 
  7. Головред «Кримської світлиці»: Якби ми всі звільнилися, вони б зітхнули з полегшенням - Радіо Свободи "Крим.Реалії", 13 Червень 2015
  8. Єдина україномовна газета Криму почала виходити в Києві — Лівий берег, 6 липня 2016
  9. Національне газетно-журнальне видавництво переходить на вільну ліцензію
  10. https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File%3AKS-05-06-2019.pdf&page=8
  11. https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2709539-stan-kulturnoi-spadsini-ukraini-v-okupovanomu-krimu.html
  12. http://www.golos.com.ua/article/317633
  13. Гройсман, Омелян та Смілянський очолили Антирейтинг «Ворогів реформування преси», — НСЖУ (ОНОВЛЕНО

ПосиланняРедагувати