Крижана шкаралупа
«Крижана шкаралупа» (рос. Ледяная скорлупа) — роман[прим. 1] російського астрофізика й письменника-фантаста Бориса Штерна[ru]. Виданий у 2018 році у видавництві «Троїцький варіант» («Тровант»)[ru] у паперовому[1] та електронному[2] варіантах.
 Обкладинка книги (паперовий варіант) | |
| Автор | Штерн Борис Євгенович[ru] |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Ледяная скорлупа |
| Дизайн обкладинки | Оформлення Максима Борисова. В оформленні обкладинки використано світлини NASA |
| Країна | Росія |
| Мова | російська |
| Жанр | наукова фантастика |
| Місце | Троїцьк (Москва)[ru] |
| Видавництво | Троїцький варіант — Наука[ru] |
| Видано | 2018 |
| Тип носія | на папері / електронна |
| Сторінок | 212 |
| Тираж | 500 |
| ISBN | 978-5-89513-429-0 |
У книзі описано особливості науково-технологічного та історичного розвитку схожих на креветок істот, які живуть під крижаним покривом супутника Юпітера, Європи.
Передісторія
ред.В 2014 році вийшла друком науково-художня книга Бориса Штерна «Прорив за край світу. Про космологію землян і європіан»[3]. Наступного року автор став лауреатом Бєляєвської премії у відповідній номінації[4]. Поряд з загальними космогонічними та космологічними питаннями у книзі розміщено науково-фантастичний розділ про гіпотетичних мешканців підльодної цивілізації на супутнику Юпітера — Європі.
Сюжет
ред.Зуар Гринь — учень школи філософії, якому загрожує виключення через «непошану вчителя» — висловлений сумнів, що світ має форму диска. Зуар Гринь і його друг Амбур Граг цікавляться природою гуркоту, який більшість вважає голосом богів. Після запитання до вчителя, чому затримка між гуркотами завжди однакова, той виганяє його зі школи. Зуар Гринь прагне самотужки знайти відповідь і винаходить маятниковий годинник. Його наставник сумнівається в істинності своїх поглядів, він пише трактат з натурфілософії. Він зустрічає Зуар Гриня та пропонує версію, що гуркіт утворюється вулканом, а потім звук відбивається від твердого неба. Наставника оголошують єретиком, але він до кінця своїх днів успішно переховується. Зуар Гринь поширює його трактат.
За якийсь час Рузен Мран намагається досягнути неба за допомогою аеростата. Разом з винахідником Селянином і ще двома особами, він досягає неба, що складається з криги. Оскільки взяті зразки криги розтають після повернення, дослідники повторюють подорож. Досі незнайомі з різними агрегатними станами води, жителі Європи утворюють академію наук, в якій розробляють нову модель світу. Фарбан Дейр, син коваля, який навчився виготовляти бронзу за допомогою тепла від тертя, досліджує природну електрику, що призводить до створення електрогенератора. Цей винахід сприяє розвитку навігації за допомогою дзеркал, і розпочинає епоху географічних відкриттів.
Екіпаж корабля «Кальмар» відкриває невідому країну з розвиненою архітектурою. Дорогою додому екіпаж виявляє, що курс відхиляється від розрахункового. Науковці роблять висновок, що світ кулястий і обертається, і до того ж перебуває під гравітаційним впливом масивнішого тіла.
Цивілізація розвивається і стикається з нестачею ресурсів. Науковий інститут терміново евакуюють через загрозу мародерства. Дослідники ховаються в старому мідному руднику, де будують пристрій, який вбиває мародерів гідроударом. Рудник стає центром відновлення цивілізації.
Письменник-фантаст Дурдам Збинь стає учасником експедиції за межі криги крізь свердловину. В прямому ефірі він описує свої враження від споглядання Юпітера. Пізніше Дурдам Збинь, читаючи доповіді про дослідження Сонячної системи, припускає, що під океанами Землі теж існує життя. Він придумує ідеї для своєї нової книги про зустріч з землянами.
Наступні покоління втрачають інтерес до досліджень космосу, свердловину занедбують. Група волонтерів вирушає відновити її та знаходить послання предків. Космонавт Аромс Дронг дивиться на Європу з космосу і розуміє, що інші розумні істоти, якщо вони є, напевне не здогадуються, що під кригою існує життя.
Примітки
ред.- Коментарі
- Джерела
- ↑ Борис Е. Штерн «Ледяная скорлупа» (рос.). Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
- ↑ Борис Е. Штерн «Ледяная скорлупа» (рос.). Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
- ↑ Борис Е. Штерн «Прорыв за край мира. О космологии землян и европиан» (рос.). Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
- ↑ Беляевский фестиваль 2015 года. Троицкий вариант — Наука (рос.). 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
Посилання
ред.- Борис Штерн: «Презентация книги "Ледяная скорлупа"» на YouTube
- Андрей Н. И. Петров. (26.10.2019). «Ковчег 47 Либра» и «Ледяная скорлупа» Бориса Е. Штерна: два новых слова в российской научной фантастике. Архів оригіналу за 13 вересня 2021.