Відкрити головне меню


Олексій Мефодійович Кривопішин (нар. 29 жовтня 1955(19551029), село Волинцеве, Путивльський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР) — український господарник та політичний діяч, начальник Південно-Західної залізниці (2002–2005, та з 2006).

Олексій Мефодійович Кривопішин

Час на посаді:
30 жовтня 2002 — 22 червня 2005
ПопередникАнатолій Слободян
НаступникЮрій Тягнирядно

Час на посаді:
4 січня 2006 — 4 березня 2015
ПопередникЮрій Тягнирядно
НаступникВолодимир Тягульський (в.о)

Народився29 жовтня 1955(1955-10-29) (63 роки)
село Волинцеве, Путивльський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
ДружинаЛюбов Бєлова
ДітиГеоргій Кривопішин (1980); Марія Снєжко (1983).
ПрофесіяЗалізничник
ЗванняКандидат економічних наук Доктор наук
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня
Орден святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня
Орден святого рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня
Заслужений працівник транспорту України

Зміст

Життєпис[1]Редагувати

У 1971–1975 навчався в Київському технікумі залізничного транспорту (1971–1975).

У 1975–1977 — служба в армії.

У 1978 пішов працювати складачем поїздів на станції Київ-Волинський Південно-Західної залізниці.

У 1979–1980 був черговим по станції Святошин.

У 1980–1985 — станційний диспетчер, начальник добового відділу станції Київ-Пасажирський

У 1984 без відриву від роботи навчається у Харківському інституті інженерів залізничного транспорту, який закінчив у 1984 р. за спеціальністю «Управління процесами перевезень на залізничному транспорті».

У 1989 закінчив Київський державний інститут фізичної культури за спеціальністю «Фізична культура і спорт».

У 1985–1993 — заступник начальника Центрального залізничного вокзалу Києва та заступник начальника Українського Центру з обслуговування пасажирів на залізничному транспорті.

У 1993–1997 — начальник відділу надання послуг.

У 1997–2002 — заступник начальника Головного пасажирського управління, начальник Українського центру з обслуговування пасажирів на залізничному транспорті.

З 2002 — начальник Південно-Західної залізниці[2]

У 2009 захистив дисертацію «Організаційно-економічні засади розвитку міських та приміських залізничних перевезень пасажирів» на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук.

У 2013 році захистив дисертацію Д 27.053.01 на здобуття наукового ступеню доктора наук [3]

КорупціяРедагувати

4 березня 2015 Уряд відсторонив Кривопішина від виконання посадових обов'язків керівника Південно-Західної залізниці із проханням порушити проти нього кримінальну справу. За словами Арсенія Яценюка, чиновник державним коштом спорудив розважальний комплекс[4].

Інформація про використання ресурсу залізниці у власних інтересах перевірялась фахівцями Державної фінансової інспекції України в рамках кримінального провадження під контролем та наглядом слідчих, за результатами чого будь-яких порушень з боку Кривопішина О.М. не виявлено. Рішеннями судів Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2016 справа №761/10285/15-ц; Апеляційного суду міста Києва справа №761/10285/15-ц; Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ справа №761/10285/15-ц, провадження №6-26123св16 вирішено поновити Кривопішина О.М. на посаді начальника ДТГО "Південно-Західна залізниця". Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/4071/16-ц, провадження №2/752/2957/16 задоволено позов Кривопішина О.М. про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнуто моральну шкоду за поширення недостовірної інформації засобами масової інформації (про використання ресурсу залізниці у власних інтересах).

Отже, звільнення відбулось на підставі недостовірної інформації, яка не знайшла свого підтвердження в процесі перевірок державними структурами, інформація в пресі спростована судом, звільнення визнано судом неправомірним. На даний час Кривопішин О.М. не поновлений на посаді, через ліквідацію підприємства ДТГО «Південно-Західна залізниця», проведену в результаті реформування Українських залізниць.

Політична діяльністьРедагувати

У 2006–2008 — депутат Київської міської ради, член депутатської фракції «Блок Юлії Тимошенко».

З 2010 — депутат Вінницької обласної ради від Партії Регіонів, член постійної комісії з питань транспорту і зв'язку.

НагородиРедагувати

РодинаРедагувати

  • Дружина — Любов Юріївна Бєлова (1957);
  • Син — Георгій Кривопішин (1980);
  • Дочка — Марія Снєжко (1983).

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Стаття "Авторизована Біографія Олексія Кривопішина". Архів оригіналу за 2 липень 2015. Процитовано 17 квітень 2019. 
  2. Стаття "Алексей Мефодьевич Кривопишин об истории ЮЗЖД". Архів оригіналу за 21 жовтень 2014. Процитовано 17 квітень 2019. (рос.)
  3. Інформація щодо засідань та рішень Атестаційної колегії - Міністерство освіти і науки України. old.mon.gov.ua. Архів оригіналу за 2017-11-18. Процитовано 2017-11-06. 
  4. Урядовці відсторонили від виконання обов'язків керівників залізниці та Держфінінспекції // Перший національний, 4 березня 2015
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 578/2006 Про відзначення державними нагородами України з нагоди 10-ї річниці Конституції України. Архів оригіналу за 20 жовтень 2014. Процитовано 8 вересень 2014. 
  6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 981/2008 Про відзначення державними нагородами України працівників залізничного транспорту. Архів оригіналу за 8 вересень 2014. Процитовано 8 вересень 2014. 
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 128/2010 Про відзначення державними нагородами України. Архів оригіналу за 8 вересень 2014. Процитовано 8 вересень 2014. 
  8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 500/2012 Про відзначення державними нагородами України. Архів оригіналу за 27 серпень 2012. Процитовано 8 вересень 2014.