Крива Пеано — загальна назва параметричних кривих, образ яких містить в собі квадрат (в загальному випадку, відкриті області простору). Математичний опис кривої опубліковано Джузеппе Пеано 1890 року[1][2].

Три ітерації обчислення кривої Пеано.
Див. також: Пеано

Головною відмінністю кривої Пеано від кривої Гільберта при геометричній побудові є розбиття початкового одиничного квадрата не на 4, а на 9 частин з розмірами сторін 3-nx3-n кожна, де n — номер ітерації[3].

Використання ред.

Криву Пеано може бути використано як основу для побудови вібраторних, друкованих та щілинних фрактальних антен. Суттєво, що за такої фрактальної структури може бути досягнено значної крос-поляризаційної розв'язки сигналів (до 60 дБ), недосяжної при застосуванні, наприклад, кривої Гільберта[2] [3].

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. Peano, G. (1890), Sur une courbe, qui remplit toute une aire plane, Mathematische Annalen, 36 (1): 157—160, doi:10.1007/BF01199438.
  2. а б Слюсар, В. (2007). Фрактальные антенны. Принципиально новый тип «ломаных» антенн (PDF). Электроника: наука, технология, бизнес. — 2007. — № 5. с. С. 78—83. Архів оригіналу (PDF) за 28 березня 2018. Процитовано 22 квітня 2020. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  3. а б Слюсар, В. (2007). Фрактальные антенны. Принципиально новый тип «ломаных» антенн. Часть 2 (PDF). Электроника: наука, технология, бизнес. — 2007. — № 6. с. С. 82—89. Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2020. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)