Краєзнавчий музей Печенізького району
КЗ «Краєзнавчий музей ім. Т. А. Суліми́ Печенізької селищної ради» — краєзнавчий музей у селищі Печеніги, Чугуївський район Харківської області. Музей підпорядкований Відділу культури та туризму Печенізької селищної ради.
КЗ «Краєзнавчий музей ім. Т. А. Суліми́ Печенізької селищної ради» ![]() | |
---|---|
![]() | |
49°51′53″ пн. ш. 36°56′09″ сх. д. / 49.86472° пн. ш. 36.93583° сх. д. | |
Тип | краєзнавчий |
Статус спадщини | пам'ятка історії місцевого значення України |
Країна | ![]() |
Розташування | Печеніги |
Адреса | пров. Поштовий, 1, (05765) 6-14-17 |
Засновано | 26 березня 2002 |
Фонд | 3,3 тис. |
Відвідувачі | 22 тис. |
Директор | Гур'єва Людмила Олександрівна |
![]() | |
![]() |
До 21.12.2001 року називався Краєзнавчий музей Печенізького району ім. Т. А. Суліми́.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи було ліквідовано Печенізького району, території його увійшли до складу новоутвореного Чугуївського району Харківської області[1].
Загальні дані
ред.Печенізький краєзнавчий музей — це не лише демонстрація експозиції, але й збір матеріальних, інформаційних джерел та їх вивчення, щоб зберігти історію Печенізької громади для майбутніх поколінь.
Розташований музей у центрі селища Печеніги. У приміщені, що було частиною Ново-Бєлгородської центральної в'язниці.
- Адреса: пров. Поштовий, 1, селище Печеніги, (Чугуївський район, Харківська область, Україна)
Графік роботи.
Понеділок-Субота 8:00-17:00, перерва 12:00-13:00 (кожна третя субота місяця з 8:00-14:00 без обідньої перерви).
- З 22 лютого 2022 року у зв'язку з бойовими діями тимчасово припинив прийом відвідувчів.
Історія музею
ред.Музей був відкритий 26 березня 2002 року. Він розмістився в історичній будівлі, що знаходиться на державному реєстрі, як пам'ятка історії.
Будівля збудована ще в 1854 році для потреб Бєлгородського уланського полку та входила до комплексу будівель військового поселення, а з 1869 року Ново-Бєлгородського (Печенізького) каторжного централу, в якому відбували покарання різні злочинці та політичні в'язні: Долгушин, Алексєєв, Мишкін, багато громадян з Польщі.
Створювачами музейної Печенізької скарбниці були поважні односельці: голова ради музею, вчитель—історик Матяш Михайло Івановича.
Переймання долею музею у 80-х роках стало його відродження завдяки голові Печенізької селищної ради Піддубному Анатолію Антоновичу та Сулімі Трохиму Ананійовичу, а з 2000 року — Мотузному Сергію Івановичу.
Фонди та експозиція
ред.В інтер'єрах його експозиційних залів дбайливо зберігаються витвори мистецтва, документи, книги, предмети побуту, особисті речі, родинні фотографії — красномовні свідки минулих подій. Взагалі на державному обліку музею знаходиться близько 3,3 тисяч предметів, які занесені до головного та науково—допоміжного фондів. Клопітка робота з музеєтворення ведеться за сімома групами зберігання: писемні, нумізматика, декоративно—прикладне мистецтво, образотворче мистецтво, фотодокументи, археологія та інше.
Основою музейної збірки стали предмети з колишнього Громадського історичного музею ім. Г. І. Петровського селища Печеніги, який за рішенням Печенізького райвиконкому 21 грудня 1960 року був відкритий в одній із кімнат районного Будинку культури і 21 грудня 2010 року відзначив свій піввіковий ювілей. Зараз музей вже налічує 12 виставкових кімнат, фондосховище, три адміністративні та дві господарчі кімнати.
Особливу цінність мають археологічні знахідки, ця колекція в основному складається з розкопок могильних курганів катакомбної культури III тис. до н. е. та поселення доби неоліту V- IV тис. до н. е.
Краєзнавчий музей ім. Т. А. Суліми́ Печенізької селищної ради відвідують не тільки мешканці району та області, а й гості з регіонів України, Росії, ближнього зарубіжжя, а також Польщі, Ізраїлю, Лівану, Франції, Японії, Китаю. Сьогодні музей є невеликим острівцем історичної спадщини, в ньому гармонійно поєднуються минуле і сучасне.
Посилання
ред.- Центр культури і мистецтва [Архівовано 31 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Музеї Харківщини [Архівовано 31 травня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»