Краєзнавчий музей Печенізького району

КЗ «Краєзнавчий музей ім. Т. А. Суліми́ Печенізької селищної ради» — краєзнавчий музей у селищі Печеніги, Чугуївський район Харківської області. Музей підпорядкований Відділу культури та туризму Печенізької селищної ради.

КЗ «Краєзнавчий музей ім. Т. А. Суліми́ Печенізької селищної ради»
49°51′53″ пн. ш. 36°56′09″ сх. д.
Тип	краєзнавчий
Статус спадщини	пам'ятка історії місцевого значення України
Країна	Україна
Розташування	Печеніги
Адреса	пров. Поштовий, 1, (05765) 6-14-17
Засновано	26 березня 2002
Фонд	3,3 тис.
Відвідувачі	22 тис.
Директор	Гур'єва Людмила Олександрівна
Краєзнавчий музей Печенізького району (Україна)
Краєзнавчий музей Печенізького району у Вікісховищі

До 21.12.2001 року називався Краєзнавчий музей Печенізького району ім. Т. А. Суліми́.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи було ліквідовано Печенізького району, території його увійшли до складу новоутвореного Чугуївського району Харківської області.

Загальні дані

Печенізький краєзнавчий музей — це не лише демонстрація експозиції, але й збір матеріальних, інформаційних джерел та їх вивчення, щоб зберігти історію Печенізької громади для майбутніх поколінь.

Розташований музей у центрі селища Печеніги. У приміщені, що було частиною Ново-Бєлгородської центральної в'язниці.

Адреса: пров. Поштовий, 1, селище Печеніги, (Чугуївський район, Харківська область, Україна)

Графік роботи.

Понеділок-Субота 8:00-17:00, перерва 12:00-13:00 (кожна третя субота місяця з 8:00-14:00 без обідньої перерви).

З 22 лютого 2022 року у зв'язку з бойовими діями тимчасово припинив прийом відвідувчів.

Історія музею

Музей був відкритий 26 березня 2002 року. Він розмістився в історичній будівлі, що знаходиться на державному реєстрі, як пам'ятка історії.

Охоронна дошка пам'ятки історії місцевого значення БУДИНОК колишньої Ново-Бєлгородської ценральної каторжної в'язниці

Будівля збудована ще в 1854 році для потреб Бєлгородського уланського полку та входила до комплексу будівель військового поселення, а з 1869 року Ново-Бєлгородського (Печенізького) каторжного централу, в якому відбували покарання різні злочинці та політичні в'язні: Долгушин, Алексєєв, Мишкін, багато громадян з Польщі.

Створювачами музейної Печенізької скарбниці були поважні односельці: голова ради музею, вчитель—історик Матяш Михайло Івановича.

Переймання долею музею у 80-х роках стало його відродження завдяки голові Печенізької селищної ради Піддубному Анатолію Антоновичу та Сулімі Трохиму Ананійовичу, а з 2000 року — Мотузному Сергію Івановичу.

Фонди та експозиція

В інтер'єрах його експозиційних залів дбайливо зберігаються витвори мистецтва, документи, книги, предмети побуту, особисті речі, родинні фотографії — красномовні свідки минулих подій. Взагалі на державному обліку музею знаходиться близько 3,3 тисяч предметів, які занесені до головного та науково—допоміжного фондів. Клопітка робота з музеєтворення ведеться за сімома групами зберігання: писемні, нумізматика, декоративно—прикладне мистецтво, образотворче мистецтво, фотодокументи, археологія та інше.

Основою музейної збірки стали предмети з колишнього Громадського історичного музею ім. Г. І. Петровського селища Печеніги, який за рішенням Печенізького райвиконкому 21 грудня 1960 року був відкритий в одній із кімнат районного Будинку культури і 21 грудня 2010 року відзначив свій піввіковий ювілей. Зараз музей вже налічує 12 виставкових кімнат, фондосховище, три адміністративні та дві господарчі кімнати.

Особливу цінність мають археологічні знахідки, ця колекція в основному складається з розкопок могильних курганів катакомбної культури III тис. до н. е. та поселення доби неоліту V- IV тис. до н. е.

Краєзнавчий музей ім. Т. А. Суліми́ Печенізької селищної ради відвідують не тільки мешканці району та області, а й гості з регіонів України, Росії, ближнього зарубіжжя, а також Польщі, Ізраїлю, Лівану, Франції, Японії, Китаю. Сьогодні музей є невеликим острівцем історичної спадщини, в ньому гармонійно поєднуються минуле і сучасне.

Посилання

• Центр культури і мистецтва [Архівовано 31 травня 2019 у Wayback Machine.]
• Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Музеї Харківщини [Архівовано 31 травня 2019 у Wayback Machine.]