Кратеропа довгохвоста
| Кратеропа довгохвоста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_in_Hodal,_Haryana_W_IMG_6317.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Argya caudata (Dumont, 1823) | ||||||||||||||||
 Зеленим — ареал підвидів довгохвостої кратеропи | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Crateropus caudatus Argya caudatus[2] Turdoides caudata | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кратеро́па довгохвоста[3] (Argya caudata) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає на Індійському субконтиненті.
Опис ред.
Довжина птаха становить 23 см. Верхня частина тіла сіра або жовтувато-сіра, поцяткована темними смужками. Нижня частина тіла світліша, горло білувате. Дзьоб відносно довгий. Лапи жовтуваті[4][5].
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[6]
- A. c. caudata (Dumont, 1823) — східний Пакистан, Індія (за винятком Гімалаїв і північного сходу), південно-західний Непал, острів Памбан[en] і острови Лакшадвіп;
- A. c. eclipes (Hume, 1877) — північний Пакистан (від Зхобу[en] до кордону з Кашміром).
Афганська кратеропа раніше вважалася конспецифічною з довгохвостою кратеропою.
Поширення і екологія ред.
Довгохвості кратеропи живуть в чагарникових заростях, на луках, полях, пасовищах, плантаціях і в садах. Зустрічаються в зграйках від 6 до 20 птахів. Живляться комахами, ягодами і зерном, зокрема ягодами Lantana і Capparis[7]. Сезон розмноження триває з травня по липень. В кладці 2-3 бірюзово-синіх яйця. Інкубаційний період триває 13-15 днів. Довгохвості кратеропи іноді стають жертвами гніздового паразитизму строкатих і білогорлих зозуль. Довгохвостим кратеропам притаманне колективне виховання пташенят[8][9][10][11].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Argya caudata. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ David N, Gosselin M (2011). Gender agreement of avian species-group names under Art. 31.2.2 of the ICZN Code. Bull. Brit. Orn. Club. 131 (2): 103—115.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Washington DC and Barcelona: Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 443.
- ↑ Gaston, AJ (1975). Change of iris colour during the post-fledging period in the Common Babbler (Turdoides caudatus). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 72 (2): 548—552. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
- ↑ Ali, S; SD Ripley (1996). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 6 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 214—216.
- ↑ Moosavi, SMH; Behrouzi-Rad, B; Amini-Nasab, SM (2011). Reproductive Biology and Breeding Success of the Common Babbler Turdoides caudatus in Khuzestan Province, Southwestern Iran (PDF). Podoces. 6 (1): 72—79. Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ Effect of helpers on breeding success of the common babbler (Turdoides caudatus) (PDF). Current Science. 82 (4): 391—392. 2002. Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ Frere, AG (1921). Roosting habits of the Common Babbler Argya caudata. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 28 (1): 280. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ Gaston, AJ (1978). Ecology of the Common Babbler Turdoides caudatus. Ibis. 120 (4): 415—432. doi:10.1111/j.1474-919X.1978.tb06809.x.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |