Красюк Дементій Якович

Дементій Якович Красюк (7 серпня 1913(19130807), село Кирилівка Київської губернії, тепер село Шевченкове Звенигородського району Черкаської області — 1975, місто Краснодар Краснодарського краю, Російська Федерація) — радянський діяч, журналіст, відповідальний редактор газети «Правда Украины». Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.

Красюк Дементій Якович
Народився 7 (20) серпня 1913
Керелівка, Звенигородський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер лютий 1975 (61 рік)
Краснодар, РРФСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність журналіст
Партія КПРС
Нагороди
Орден «Знак Пошани» Орден Трудового Червоного Прапора

БіографіяРедагувати

Народився у багатодітній бідній селянській родині. До закінчення семирічної школи жив із батьками, працював у сільському господарстві. З 14 років дописував до районної газети.

У 1927—1930 роках — студент Корсунського педагогічного технікуму на Черкащині. Одночасно працював робітником на заводі.

З 1930 року — на журналістській роботі. Спочатку працював у вечірній газеті «Сталинский рабочий» у місті Сталіно та вів дитячі передачі на Донецькому обласному радіо.

У 1937—1939 роках — у Червоній армії, служив механіком-водієм 8-го танкового батальйону 8-ї танкової бригади РСЧА.

Після демобілізації повернувся в Донбас і до 1941 року працював заступником редактора газети «Пионер Донбасса», власним кореспондентом всесоюзної газети «Пионерская правда», відповідальним секретарем газети «Комсомолец Донбасса».

Член ВКП(б) з квітня 1941 року.

У 1941—1943 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У липні 1941 року добровільно пішов на фронт, приховавши від медкомісії, що хворий на туберкульоз. Служив командиром танку, політичним комісаром танкового підрозділу 19-го танкового полку. Воював на Південно-Західному, Західному і Волховському фронтах. Після контузії був направлений у резерв Головного політичного управління Червоної армії. З березня 1942 року працював інструктором редакції газети «Атака» 376-ї стрілецькій дивізії Ленінградського фронту. У 1942 року хвороба загострилася, Красюк лікувався у військовому госпіталі в місті Горькому, а у 1943 році був демобілізований.

У 1943 році — заступник голови виконавчого комітету районної ради депутатів трудящих в Курганській області РРФСР.

У вересні 1943 — листопаді 1945 року — завідувач відділу партійного життя Сталінської обласної газети «Социалистический Донбасс».

У листопаді 1945 — липні 1948 року — відповідальний редактор Сталінської обласної україномовної газети «Радянська Донеччина».

У 1947 році закінчив річні курси редакторів газет при ЦК ВКП(б) у Москві. У 1947 році також заочно закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У липні 1948 — липні 1950 року — відповідальний редактор Сталінської обласної газети «Социалистический Донбасс».

У липні 1950 — 1953 року — відповідальний редактор республіканської газети «Правда Украины».

У 1953 — лютому 1975 р. — відповідальний редактор Краснодарської крайової газети «Советская Кубань». У 1959 році був обраний головою Краснодарської крайової організації Спілки журналістів СРСР.

Помер у місті Краснодарі в лютому 1975 року.

ЗванняРедагувати

  • політрук

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати