Красуський Костянтин Адамович

Костянтин Адамович Красуський (14 вересня 1867(18670914), Верейкіно, Рязанська губернія — 4 липня 1937, Баку) — російський хімік. Брат хіміка Івана Красуського та анатомині Анна Красуської.

Красуський Костянтин Адамович
Народився2 (14) вересня 1867 або 14 (26) вересня 1867
Рязанська губернія, Російська імперія або Зарайськ, Рязанська губернія, Російська імперія
Помер7 квітня 1937(1937-04-07) (69 років)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
Діяльністьхімік
Галузьхімія і хімік
Alma materфізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Вчене званняпрофесор
Відомі учніГабель Юрій Орестович
Знання мовросійська
ЗакладВаршавський університет
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Брати, сестриКрасуська Анна Адамівна і Красуський Іван Адамович
Нагороди
Honored Scientist of the Azerbaijan SSR

Закінчив курс в Санкт-Петербурзькому університеті по природничому відділенню фізико-математичного факультету.

Був професором неорганічної, потім органічної хімії в Варшавському університеті, професором хімії в київському політехнікумі та Київському університеті. Отримав ступінь доктора за дисертацію: «Дослідження реакції аміаку і амінів з органічними оксидами» (1911).

З 1916 по 1929 рік — професор Харківського університету, був проректором.

Через конфлікт з професором Георгієм Петренко покинув Харківський інститут народної освіти та переїхав до Баку[1].

Співпрацював у 82-томному «Энциклопедическом Словаре» Брокгауза и Ефрона.

Член-кореспондент Академії наук СРСР (1933).

Публікації

ред.

(головним чином у «Журнале Русского Физико-Химического Общества» і в «Journ. f. prakt. Chemie»):

  • «О действии спиртовой щелочи на дипропаргил» (спільно з Фаворським.)
  • «О порядке присоединения хлорноватистой кислоты к этиленовым углеводородам»;
  • «О влиянии хлора на порядок отщепления воды в альфа-хлороспиртах»;
  • «О реакции образования альдегидов и кетонов из галоидных соединений этиленовых углеводородов»;
  • «О реакции образования альдегидов и кетонов из альфа-хлороспиртов»;
  • «О механизме изомеризации органических альфа-окисей» та ін.;
  • «Исследование изомерных превращений, совершающихся при участии органических окисей» (СПб., 1902; магістерська дисертація);
  • «Zur Frage uber Structur des Isobutylenchlorhydrins».

Примітки

ред.

Джерела

ред.