Відкрити головне меню

Красна площа (Чернігів)

Площа у Чернігові, Україна

Кра́сна пло́ща (походження назви досі не з'ясоване, бо назва Красная утворена була російською мовою наприкінці 19 століття; або Театральна) — з 1930-х років центральна площа обласного центра міста Чернігова; міське адміністративне й культурно-соціальне осереддя.

Красна площа
Чернігів
Панорама Красної площі Чернігова
Панорама Красної площі Чернігова
Місцевість Центр
Район Деснянський
Колишні назви
радянського періоду (українською) площа Куйбишева
радянського періоду (російською) площадь Куйбышева
Координати 51°29′27″ пн. ш. 31°17′54″ сх. д. / 51.49083° пн. ш. 31.29833° сх. д. / 51.49083; 31.29833
Транспорт
Покриття бруківка
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Красна площа (Чернігів) на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Місцевість, де сьогодні знаходиться площа, ще з часів Київської Русі не була головним «Торгом» міста, а була звичайним «П'ятницьким полем», де випасали худобу. Згодом, коли Чернігів, після зруйнування татаро-монголами, значно зменшився у розмірах та населенні, торгівля велася на території фортеці, а після її ліквідації у 18 столітті знову перемістилася на «П'ятницьке поле», згодом воно стало зватися Базарною площею, а потім на початку 20 століття Красною площею в російськомовному варіанті або Червоною площею в україномовному.[1]

Імовірне походження назви площі від унікального покриття, яке було застосовано виключно в Чернігові — червоний клінкер. Його використовували, бо доступ до каменю та бруківки був складним, на відміну від клінкеру. І за кольором доріг, які сходились на цій площі, вона отримала свою назву. Хоча до 1930-х років зустрічається назва площі виключно російською мовою, на карті міста 1930 року чітко зазначена назва «Червона площа» саме українською.

На початку XIX ст. на площі збудували торговельні ряди з колонами-галареями, в яких місцеві купці відкрили свої крамниці. Краєзнавець Фелікс Спиридонов виявив такий опис[2] однієї з крамниць, зроблений у 1841 році:

« Крамниця була мурованою. Зовні — чепурна будівля, прикрашена порталом з чотирма колонами. Дах під залізом, пофарбований олійною фарбою. Підлога та стіни дерев'яні, під підлогою склепінчастий мурований погріб — для зберігання товарів. На вікнах залізні грати. Два вікна, що прикрашали фасад, мали своєрідні жалюзі, зроблені місцевими майстрами у кузні »

Торговельні ряди розібрали лише на початку 1930-х років, і площу, як і всі головні вулиці міста до цього, забрукували червоним та жовтим клінкером, біля П'ятницької церкви розбили сквер. В певному розмінні історія площі саме з цієї реконструкції і починається, бо до цього вона являла собою лише невеличке перехрестя біля будівлі сучасної обласної адміністрації. У 1959 році на площі відкрили Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка. Але театральною цю площу називали і раніше, бо певний час в 19 та початку 20 століття на місці сучасного скверу ім. Попудренка розташовувалась будівля місцевого театру.

ПриміткиРедагувати

  1. Анатолій Яровед. www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-11-03. 
  2. * Сапон В. Вулиці старого Чернігова: Історико-краєзн. етюди. — Чернігів: РВК «Десн. правда», 2007. — 97 с.

Джерела та посиланняРедагувати