Красилівський цукровий завод
Красилівський цукровий завод — підприємство харчової промисловості у місті Красилів Хмельницької області.
| Тип | Відкрите акціонерне товариство |
|---|---|
| Галузь | Цукрова промисловість |
| Засновано | 1842 |
| Штаб-квартира |
Красилів |
| Продукція | Цукор |
Історія ред.
У 1842 році в містечку Красилів Старокостянтинівського повіту Волинської губернії Російської імперії було збудовано цукровий завод, у 1860 - 1861 рр. що виготовив 6875 пудів цукру.
У ході першої російської революції 14 березня 1906 року працівники заводу влаштували страйк, вимагаючи введення 8-годинного робочого дня та заміни заводської адміністрації, але виступ виявився неуспішним. В цілому, до революції 1917 завод був головним промисловим підприємством Красилова[1][2]. В ході громадянської війни Красилів до 1920 перебував у зоні бойових дій, підприємство постраждало, але надалі було відновлено та відновило роботу.
В 1923 при цукровому заводі були відкриті клуб з бібліотекою і школа, а також фабрично-заводське училище. У 1930-ті роки обсяги виробництва заводу становили 12 – 13 тис. тонн цукрового піску на рік.
В ході другої світової війни з 8 липня 1941 до 9 березня 1944 Красилів знаходився на території, окупованій німецькими військами. Після звільнення міста радянськими військами почалося відновлення заводу й у 1945 року підприємство знову введено в експлуатацію. В 1945 завод (чисельність працівників якого в цей час становила 155 осіб) переробляв 4,2 центнера цукрових буряків на добу.
У лютому 1945 року за досягнуті успіхи Красилівський цукровий завод був нагороджений перехідним Червоним прапором ВЦРПС та грошовою премією у розмірі 60 тис. рублів. У 1947 році була побудована газокомпресорна станція на гілці магістрального газопроводу "Дашава - Київ", після чого у 1948 році завод був газифікований. У цей час були побудовані майстерні і встановлено новий паровий котел, у результаті виробничі потужності було збільшено і до кінця четвертої п'ятирічки завод переробляв до 8 тис. центнерів буряків на добу.
Станом на початок 1971 року цукровий завод був високомеханізованим підприємством, чисельність працівників якого становила 600 чоловік. Загалом, у радянські часи завод входив до числа найбільших підприємств міста[3][4][5][6], на балансі заводу знаходилися об'єкти соціальної інфраструктури.
У травні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію заводу[7], після чого державне підприємство було перетворено на відкрите акціонерне товариство. У червні 1999 року Кабінет Міністрів України передав завод у комунальну власність Хмельницької області[8].
Примітки ред.
- ↑ Krasiłów, mko, pow. starokonstantynowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 615. (пол.)
- ↑ Красилов // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Красилов // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 13. М., «Советская энциклопедия», 1973. стр.324
- ↑ Красилов // Украинская Советская Энциклопедия. том 5. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1981. стр.375
- ↑ Красилов // Советский энциклопедический словарь. редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. 4-е изд. М., "Советская энциклопедия", 1986. стр.645
- ↑ Красилов // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. том 1. М., "Советская энциклопедия", 1991. стр.645
- ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 343б від 15 травня 1995 р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов’язковій приватизації у 1995 році». Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 5 лютого 2022.
- ↑ ""373310 ВАТ "Красилівський цукровий завод"""
Постанова Кабінету міністрів України № 951 від 3 червня 1999 р. «Про передачу повноважень з управління державними корпоративними правами Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади» [Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.]