Краківський швидкісний трамвай

Краківський швидкісний трамвай (пол. Krakowski Szybki Tramwaj) або (KST) — сучасний інвестиційний проект, який має забезпечити швидке сполучення південних та північних районів Кракова між собою, а також з вокзалом.

Трамвайне плотно вздовж вул. Вінцентія Вітоса (пол. Wincentego Witosa) в житловому масиві Курдванув (пол. Kurdwanów). На першому плані видний вагон NGT-6.
Полотно KST на вул. Новосондецькій (пол. ul. Nowosądecka).
Кінцева зупинка на естакаді, що розташована на житловому масиві Курдванув (пол. Kurdwanów), на ній видний вагон NGT-6.

Задумка полягає у тому, щоб використати наявні (на момент початку спорудження) ділянки звичайної трамвайної мережі там, де вони краще підходять для використання у складі майбутньої траси швидкісного трамваю. Там де наявні ділянки не підходять з різних причин або там, де трамвайна мережа не сягала районів, сполучення між котрими краківський швидкісний трамвай покликаний був забезпечити — споруджуються нові ділянки самостійного полотна.

Оскільки процес спорудження нових ділянок надто повільний і поступовий, розтягся вже майже на 30 років і ще досі триває — то цілком природно, що вже закінчені ділянки — використовуються у складі наявної трамвайної мережі. Звісно ж це вдається робити часто не зовсім так, як буде після реалізації всіх етапів, а так, як дозволяє наявна топологія. Внаслідок такого стану речей наразі можливо говорити про краківський швидкісний трамвай у двох різних значеннях — як про майбутню трасу північ-південь, якою вона стане у кінцевому підсумку, і як про маршрути сучасної трамвайної мережі, що використовують ті новозбудовані ділянки, що вже відкрито.

Це досить різні речі: бо з одного боку — теперішні маршрути, що ходять по вже відкритих новозбудованих ділянках частково проходять по лініях наявної трамвайної мережі, що не увійдуть до складу майбутньої траси північ-південь, з іншого — існує ділянка трамвайної мережі, що увійде до складу траси північ-південь, однак зараз не використовується маршрутами, що ходять по вже відкритих новозбудованих ділянках, оскільки за наявної топології мережі це неможливо. Також іноді під швидкісним трамваєм у Кракові розуміють суто новоспоруджені ділянки самостійного полотна, однак слід розуміти, що ці ділянки не є самодостатніми.

Особливо великою була різниця між цими двома значеннями коли був завершений лише перший етап спорудження (нова лінія на Курдванув), однак ще не був завершений другий етап (тунель) — тоді напрямки маршрутів, що пустили на нововідкриту ділянку мали мало спільного з майбутньою трасою швидкісного трамваю, нововідкрита ділянка становила незначну частку протяжності маршрутів що там ходили, тому цілком природно ці маршрути не вважались якимись особливими.

Після завершення другого етапу — стало можливим відкрити маршрути, що нагадують вже віддалено трасу майбутнього швидкісного трамваю (попри те, що між вокзалом і Курдвановом вони проходять зовсім не по тих ділянках наявної трамвайної мережі, по котрих має бути у кінцевому підсумку). Було вирішено виділити ці маршрути у окремий діапазон 5х.

Реалізовані етапи спорудженняРедагувати

  • I етап (закінчено 1 листопада 2000 р.) — спорудження трамвайної лінії з Курдванова до вул. Величківської і модернізація частини наявної лінії по вул. Величківській;
  • II етап (закінчено восени 2008 р. — введено в експлуатацію 11 грудня 2008) — нова наземна ділянка від ронда Ґжеґожецького до ронда Могильского, тунель від ронда Могильского до Кроводжі (місце виходу тунелю на поверхню між зупинками Політехніка і товарна станція), а також реконструкція наявної ділянки Кроводжа — Кроводжа Ґурка.

 

Подальші етапи спорудженняРедагувати

  • III етап — спорудження лінії від ронда Ґжеґожецького до вулиці Величківської через Котлярський міст з відгалуженням до жилмасиву Плашув. Цей етап завершений частково — у листопаді 2010 року — відкрита лінія до кінцевої Малий Плашув, однак наявна топологія мережі не дозволяє використовувати цю ділянку маршрутам що ходять по тунелю і на Курдванув. Поки що не готова лінія, що сполучає лінію через Котлярський міст з вулицею Величківською. Її спорудження очікується у 2013—2015 роках, після чого обриси коридору Північ-Південь нарешті одержать закінчений вигляд і двозначність терміну Краківський швидкісний трамвай зникне.
  • IV етап (очікується початок будівництва у 2014 році) — спорудження трамвайних ліній від Кроводжа Ґурка далі на північний схід і північний захід

Маршрути, що зараз вважаються швидкісним трамваємРедагувати

Після відкриття тунелю — по ньому було запущено маршрут 50 Кроводжа гурка — Бежанов Новий, маршрут курсував до 17 листопада 2012 року. Натомість з 17 листопада 2012 року відкрито маршрут 51 Кроводжа Ґурка — Курдванув. Маршрут 52 Червоні Маки — Пястув — незважаючи на номер з діапазону 5х — не має жодного стосунку до траси Краківського швидкісного трамваю.

Наразі з середніми швидкостями склалась трохи курйозна ситуація. Хоча середня швидкість на маршруті 51 наразі становить 22,8 км/год, що набагато краще, ніж у більшості трамвайних маршрутів Кракова, однак існує маршрут 21, де середня швидкість сягає 23,3 км/г, який при цьому не вважається швидкісним. Такий курйоз можна пояснити тим, що маршрут 21 пролягає винятково по околицях, а теперішній маршрут швидкісного трамваю тимчасово вимушений проходити суттєву ділянку по лініях, що не реконструювались (бо не увійдуть у остаточний варіант коридору Північ — Південь) і на цих ділянках, особливо ближче до центру, відбуваються великі втрати часу.

Інші маршрути, що мають якийсь стосунок до швидкісного трамваюРедагувати

По тунелю також проходить також маршрут 5. По лінії на Курдванув — маршрути 6 та 24. По лінії через Котлярський міст, що вже відкрита і увійде до складу швидкісного трамваю, однак зараз не використовується маршрутом 51, бо наявна топологія цього не дозволяє — ходять зараз маршрути 11 та 20.

ПосиланняРедагувати