Кочубей Олександр Васильович

Олександр Кочубей (3 вересня 1788 — 7 березня 1866[2]) — державний діяч Російської імперії українського походження, дійсний таємний радник (1849), сенатор і член Державної ради з роду Кочубеїв[3].

Кочубей Олександр Васильович
KochybeyAleksVas.jpg
Народився 3 вересня 1788(1788-09-03)
Помер 7 березня 1866(1866-03-07) (77 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Рід Кочубеї
Брати, сестри Кочубей Аркадій Васильович[1]
Нагороди
орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня

ЖиттєписРедагувати

Олександр Кочубей був третім сином генерал-майора Василя Кочубея (17561800) і Олени Туманської (пом. 1836). Подружжя мало ще доньку Олену (17931863) і трьох синів: Василя (17841844), Дем'яна (1786-1859), і Аркадія (17901878)[4].

Олександр Кочубей отримав домашню освіту у своїй родині, яка мешкала в селі Ярославець Глухівського повіту Чернігівської губернії; керівником його і його братів був абат Фроман, присланий до них за вибором Василя Кочубея, який близько цікавився вихованням своїх троюрідних братів.[K 1] Відтак продовжив освіту у абата Ніколя, куди надійшов разом з братом Аркадієм, і де раніше вже навчалися два старших брата.

Службу Кочубей почав, вступивши у 1802 юнкером до Колегії Закордонних Справ, де служив до 1812; в 18121815 — в канцелярії Держ. контролера; в 18151819 — в Міністерстві юстиції[3]; в 18191831 був оберпрокурором 2-го відділення 3-го департаменту Сенату, потім з 1831 — сенатором, в 18391843 — представник Міністерства юстиції при виробництві торгів на утримання питних відкупів і з 1846 — член Державної Ради, на засіданнях якої активно підтримував реформи 1860-70-х[3].

Діяльність Олександра Кочубея, небагата на зовнішні великі факти, проте, була чудовою і плідною. Вона відзначалася надзвичайно сильним і живим почуттям правомірності, що визначала собою всі його вчинки і в громадській діяльності, і в приватному житті. Вся його діяльність однаково і постійно була пройнята широким, великодушним розумінням цивільних і людських прав кожної особи, постійним і незмінним співчуттям і прагненням сприяти всьому, що кладе початок законності в людських відносинах. У своїх принципах Олександр Кочубей був людиною твердою і непохитною, у приватному житті відрізняючись чудовою м'якістю і поступливістю. Його брат Аркадій писав у своїх спогадах:

Він мав найніжніше, чутливе серце, але був страшенно запальний і зберіг цю властивість до старості; з ним було важко поладити. Він спалахував як порох, але так само скоро мирився, як і сварився

«Сімейна хроніка»

Олександр володів широкими знаннями і був дуже начитаним, постійно стежив за всіма видатними здобутками в галузі мистецтва, літератури і науки, після нього залишилася велика бібліотека. Кочубей був знайомий з Пушкіним.

За запитом Петербурзького цензурного комітету в січні 1859 він та інші родичі схвалили постановку на сцені опери «Мазепа» на музику Бориса Фітінгофа за поемою Пушкіна «Полтава»[6], прем'єра якої відбулася в Петербурзькому Великому театрі.

При своїх порівняно невеликих засобах А. В. Кочубей, як це стало відомо тільки після його смерті, займався благодійною діяльністю. Помер від запалення легенів в 1866 році, похований на Новодівичому цвинтарі.

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Русский биографический словарь А. А. Половцова (1896—1918).

КоментаріРедагувати

  1. Насправді, він припадав братам двоюрідним дядьком, так як був кузеном їх батька[5]

ПриміткиРедагувати

  1. Кочубей, Аркадий Васильевич // Русский биографический словарьСПб: 1903. — Т. 9. — С. 363.
  2. ЦГИА СПб. ф.19. оп.124. д.960. Метрические книги Исаакиевского собора.
  3. а б в Кочубеи // Большая российская энциклопедия / С.Л. Кравец. — М : Большая Российская энциклопедия, 2010. — Т. 15. — С. 534. — 60 000 прим. — ISBN 978-5-85270-346-0.
  4. Петров П. Н. История родов русского дворянства. Князья и дворяне Кочубеи // История российской геральдики. — М : Эксмо, 2010. — С. 549. — (Российская императорская библиотека) — 3000 прим. — ISBN 978-5-699-33485-8.
  5. Кочубеи // Большая российская энциклопедия / С. Л. Кравец. — М.: Большая Российская энциклопедия (издательство), 2010. — Vol. 15. — P. 533-535. — 767 p. — 60 000 экз. — ISBN 978-5-85270-346-0.
  6. Черейский. А. В. Кочубей.//Пушкин и его окружение