Кочубей Дем'ян Васильович

Дем'ян Васильович Кочубей (22 листопада 1786 — 29 квітня 1859[1]) — державний діяч часів Російської імперії українського походження, дійсний таємний радник (1846), сенатор, член Державної ради, походив з української шляхти, а саме з роду Кочубеїв.

KochybeyDV.jpg
Сенатор Державної Ради Російської імперії
1833 — 1859
Народився 22 листопада 1786(1786-11-22)
Помер 29 квітня 1859(1859-04-29) (72 роки)
Відомий як офіцер
Країна Російська імперія
Нагороди
Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня

ЖиттєписРедагувати

Дем'ян Кочубей був другим сином генерал-майора Василя Кочубея (17561800) і Олени Туманської (пом. 1836). Подружжя мало ще доньку Олену (17931863) і трьох синів: Василя (17841844), Олександра (17881866) і Аркадія (17901878)[2].

Дем'ян Кочубей отримав домашню освіту, пізніше закінчив її в приватному пансіоні абата Ніколя Домініка.

У 17991809 служив у Колегії закордонних справ, в 18091811 — в Головному управлінні водяних і сухопутних шляхів сполучення[1].

У 1812 залишив місце чиновника особливих доручень при принці Г. Ольденбурзькому і вступив ротмістром до Гродненського гусарського полку і взяв участь у Французько-російська війна і в закордонному поході. Відзначився в битві біля села Батури і в боях при Лабіау, одним з перших вступив до Кенігсберга. При переправі через Віслу був поранений, але полк не покинув. Був нагороджений золотою шпагою «За хоробрість» за відміну в битві при Дрездені в 1813.

У 18171820 перебував при Олексії Аракчеєві.

У 1820, маючи вже чин полковника, вийшов у відставку і повернувся до громадянської служби.

У 18211825 — директор Державної комісії з погашення боргів; з 1833 — сенатор, з 1836 — член Комісії з побудови Ісаакіївського собору в Санкт-Петербурзі з господарської частини; в 1837 — член Тимчасової ради з управління Департаментом держ. майна, в 18371840 — член ради міністра держ. майна; з 1842 — член Державної Ради і Особливої комісії з розгляду нового Уложення про покарання в імперії і Царстві Польському (18441845); Комісії з розгляду зводу місцевих законів Остзейських губерній (1845); член Особливого комітету з розгляду і облаштування соляної частини в Російській імперії (18461849)[1].

Постійним читанням Дем'ян Кочубей значно покращив свою освіту; у службовій діяльності відрізнявся невтомною відданістю справі і в той же час надзвичайною скромністю в оцінці своєї діяльності. З великим інтересом ставився до побуту селян і згодом мав нагоду застосувати свої знання з цього питання, коли, в останні роки його життя почалася підготовка до селянської реформи.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Кочубеи // Большая российская энциклопедия / С.Л. Кравец. — М : Большая Российская энциклопедия, 2010. — Т. 15. — С. 534-535. — 60 000 прим. — ISBN 978-5-85270-346-0.
  2. Петров П.Н. История родов русского дворянства.Князья и дворяне Кочубеи // История российской геральдики. — М : Эксмо, 2010. — С. 549. — (Российская императорская библиотека) — 3000 прим. — ISBN 978-5-699-33485-8.

ДжерелаРедагувати

  • Русский биографический словарь А. А. Половцова (1896—1918)
  • Список гражданским чинам первых четырех классов. СПб, 1850 год.