Котузяк Федір Степанович
Федір Степанович Котузяк (позивний «Годой»; 7 травня 1980, с. Ворвулинці, Тернопільська область — 8 липня 2022, Дементіївка, Харківська область) — український міліціонер, військовослужбовець, старший лейтенант 241 ОБрТрО Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).
| Федір Котузяк Федір Степанович Котузяк | ||
|---|---|---|
 Старший лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
7 травня 1980 Ворвулинці, Заліщицький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
8 липня 2022 (42 роки) Дементіївка | |
| Поховання | Ворвулинці | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Військова академія | |
| Псевдо | «Годой» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Федір Котузяк народився 7 травня 1980 року в селі Ворвулинцях, нині Товстенської громади Чортківського району Тернопільської области України.
Закінчив Одеський інститут сухопутних військ. Служив у Скалі-Подільській та Чернівцях.
Працював дільничним у Заліщицькому райвідділі міліції. Після тривалого лікування внаслідок аварії в 2008 році звільнений за станом здоров'я.
Учасник Революції гідності.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну й після відмови в місцевому військкоматі (через стан здоров'я), поїхав до столиці, на початку квітня потрапив до лав 242-го батальйону 241-ї окремої бригади ТрО, а звідти на фронт.
Був командиром взводу роти вогневої підтримки. Загинув 8 липня 2022 року на Харківщині.
Похований 18 вересня 2022 року в місті Заліщики.
Залишилися дружина та донька.
Нагороди ред.
- орден «За мужність» III ступеня (5 травня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку.
Вшанування пам'яті ред.
У жовтні 2022 року відкрито пам'ятку дошку Федорові Котузяку на адміністративній будівлі відділення поліції в Заліщиках[1].
Примітки ред.
- ↑ У Заліщиках відкрили меморіальну дошку в пам'ять про загиблого на війні Федора Котузяка // Головне управління Національної поліції в Тернопільській області. — 2022. — 21 жовтня.
Джерела ред.
- Федір Котузяк // Платформа пам'яті Меморіал.
- Белякова, І. Його шукали два місяці, і тепер він повернувся додому назавжди. Прощаються з Федором Котузяком // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 18 вересня.
- У Заліщиках відкрили меморіальну дошку в пам'ять про загиблого на війні Федора Котузяка // Головне управління Національної поліції в Тернопільській області. — 2022. — 21 жовтня.
- Заліщицька громада знову в жалобі… // Заліщицька міська рада (фейсбук). — 2022. — 16 вересня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |