Котляр Юрій Вадимович
| Юрій Вадимович Котляр | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народився | 23 вересня 1969 (55 років) смт. Березнегувате, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР | ||||||
| Місце проживання | Миколаїв, Україна | ||||||
| Країна |  Україна | ||||||
| Національність | українець | ||||||
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова | ||||||
| Галузь | історія України: історія Півдня України, історія селянства, військова історія, сакральна історія | ||||||
| Заклад | Чорноморський національний університет імені Петра Могили | ||||||
| Посада | завідувач кафедри історії ЧНУ імені Петра Могили | ||||||
| Вчене звання | професор | ||||||
| Науковий ступінь | доктор історичних наук | ||||||
| Відомий завдяки: | науковій діяльності в галузі історії України | ||||||
| Нагороди |
Орден «За розбудову України», Почесні грамоти Міністерства освіти і науки України (2002, 2005, 2006)
| ||||||
Юрій Вадимович Котляр (нар. 23 вересня 1969, Березнегувате, Миколаївська область, Українська УРСР, СРСР) — український історик, доктор історичних наук, професор, фахівець у галузі історії України. Мешкає у місті Миколаєві та займається науковою та науково-педагогічною діяльністю.
Освіта та трудовий досвід
ред.У 1986 р. закінчив Березнегуватську середню школу Миколаївської області. Після закінчення у 1992 р. історичного факультету Одеського державного університету імені (ОДУ) І. І. Мечникова за спеціальністю «Історія» працював вчителем Березнегуватської НСШ № 2 (1992—1994 рр.), завідувачем Березнегуватського народного історичного музею (1995—1996 рр.). У 1995—1997 рр. навчався в аспірантурі ОДУ імені І. І. Мечникова. У 1996—1999 рр. обіймав посаду начальника паспортної служби Березнегуватського РВ УМВС в Миколаївській області. У 2005 р. завершив докторантуру ОДУ імені І. І. Мечникова, отримавши ступінь доктора історичних наук.
Захист дисертацій
ред.- У 1998 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук: «Повстансько-партизанський рух українських селян у 1919 — на початку 1920 рр.» (На матеріалах Півдня України) за спеціальністю 07.00.01 — історія України, в ОДУ імені І. І. Мечникова.
- У 2005 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук: «Селянство Півдня України в період нової економічної політики (1921—1929 рр.)» за спеціальністю 07.00.01 — історія України, в ОДУ імені І. І. Мечникова.
Науково-педагогічна діяльність
ред.- З 1999 по 2007 рр. працював старшим викладачем, доцентом, та завідувачем кафедри історичних дисциплін Миколаївського навчально-наукового інституту ОДУ імені І. І. Мечникова.
- У 2007 р. присуджено вчене звання професора кафедри історичних дисциплін ОНУ імені І. І. Мечникова.
- З 2007 р. і по сьогодення працює завідувачем кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили.
- Завідувач Миколаївського відділення Інституту історії України Національної академії наук України.
Наукова діяльність
ред.- З 1999 р. — консультант секції «Історія України» Миколаївського територіального відділення Малої Академії Наук.
- 2007 р. — стипендіат Канадського інституту українських студій Альбертського університету.
- 2010 р. — стажування в університеті Ca'Foscari(м. Венеція, Італія).
- З 2010 р. — завідувач Миколаївського відділення Інституту історії України Національної Академії Наук України.
- З 2011 р. — член Національної спілки краєзнавців України.
Коло наукових інтересів
ред.Дослідження історії України в наступних аспектах: історичне краєзнавство, аграрна історія, військова історія, історія етнічних меншин України, сакральна історія нашої держави та, зокрема, сакральних центрів міста Миколаїв (експерт із сакральної історії міста проекту «Телеканал Миколаїв» «Вперед у минуле»[1]).
Редакційна діяльність
ред.- Голова редколегії наукового журналу «Наукові праці. Історія»[2].
- Член редколегій наукових видань (в тому числі фахових): «Чорноморський літопис»[3], «Історичний архів. Наукові студії»[4], «Evropský filozofický a historický diskurz»[5] (Чехія), «Лукомор'я: археологія, етнологія, історія Північно-Західного Причорномор'я»[6], багатотомного видання «Реабілітовані історії. Миколаївська область»[7].
Публікації
ред.Юрій Вадимович має публікації в провідних наукових виданнях Німеччини, Польщі, Чехії, Російської Федерації, Білорусі, Казахстану. Автор і упорядник більше 200 наукових праць (зокрема, 8 монографій, 12 колективних монографій, 10 навчальних посібників та методичних рекомендацій)[8].
Серед основних наукових праць:
- Котляр, Ю. В. (2003). Повстанство. Селянський рух на Півдні України (1917—1925). Миколаїв-Одеса: ТОВ ВіД.
- Котляр, Ю. В. (2004). Селянство Півдня України: доба нової економічної політики (1921—1929 рр.). Одеса: ТОВ ВіД.
- Котляр, Ю. В. (2008). Повстанський рух етнічних меншин Півдня України (1917—1931)[9]. Кн. 1. К.-Миколаїв: Вид-во МДГУ імені Петра Могили, Історична бібліотека МДГУ.
- Котляр, Ю. В., та Міронова, І. С. (2008). Голодомори 1921—1923 рр. та 1932—1933 рр. на Півдні України: етнічний та міжнародний аспекти[10]. Кн. 2. К.-Миколаїв: Вид-во МДГУ імені Петра Могили, Історична бібліотека МДГУ.
- Котляр, Ю. В. (2010). Висунська і Баштанська республіки (до 90-ї річниці проголошення)[11]. Кн. 3. Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, Історична бібліотека ЧДУ.
- Котляр, Ю. В. (2012). Військова історія України: [навчальний посібник]. 2-е вид., випр. і доп. Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили.
- Котляр, Ю. В. (2014). Николаев сакральный (История, мифология, мистика): [научно-популярная монография]. Николаев: Изд-во ЧГУ имени Петра Могилы.
- О. М. Гаркуша, Є. Г. Гобуров, І. Т. Кіщак, Ю. В. Котляр, П. І. Соболь, М. М. Шитюк, В. П. Шкварець. Голод — геноцид 1932—1933 років на території Миколаївщини: погляди істориків, очевидців, архівні матеріали (до 70-річчя трагедії). — Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2003.
Нагороди
ред.- Відмінник освіти України (2003)[12]
- Лауреат Миколаївської обласної культурологічної премії імені Миколи Аркаса в номінації «Історичні, етнографічні, археологічні дослідження, охорона культурної спадщини» (2002)
- Почесні грамоти Міністерства освіти і науки України (2002, 2005, 2006)
- Орден «Преподобного Нестора Літописця» Української Православної Церкви (2006)
- Почесна грамота Миколаївської обласної державної адміністрації (2007)
- Почесна грамота Миколаївської обласної ради (2008)
- Нагрудний знак «Петро Могила» (2009).
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2011)
- Знак народної пошани Орден «За розбудову України» (2015)[13]
- Почесна відзнака «За заслуги перед містом Миколаїв» (2016)[14]
- Звання «Почесний краєзнавець України» (2016)[15]
Примітки
ред.- ↑ Цикл сюжетів «Вперед у минуле»
- ↑ Наукові праці. Історія. Видання включене до Переліку наукових фахових видань з історичних наук (Наказ МОН України № 1328 від 21 грудня 2015 р.; Постанова ВАК України № 1-05/2 від 10 березня 2010 р.). Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Чорноморський літопис. Видання ЧДУ (ЧНУ) імені Петра Могили. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
- ↑ Історичний архів. Наукові студії. Видання включене до Переліку наукових фахових видань з історичних наук (Наказ МОН України № 1021 від 7 жовтня 2015 р., Постанова ВАК України № 1-05/2 від 10 лютого 2010 р.). Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Evropský filozofický a historický diskurz. ISSN 2533-4816 (Print); ISSN 2533-4824 (On-line). Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Лукомор'я: археологія, етнологія, історія Північно-Західного Причорномор'я. Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ «Реабілітовані історією» (Миколаївська область). Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Сайт Академії соціальних наук України. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Котляр Ю. В. Повстанський рух етнічних меншин Півдня України (1917—1931). — Київ Миколаїв: Вид-во МДГУ імені Петра Могили, 2008. — Історична бібліотека МДГУ. — Кн. 1. — 156 с. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Котляр Ю. В., Міронова І. С. Голодомори 1921—1923 рр. та 1932—1933 рр. на Півдні України: етнічний та міжнародний аспекти. Монографія. — Київ Миколаїв: Вид-во МДГУ імені Петра Могили, 2008. — Кн. 2. — 204 с. — (Історична бібліотека МДГУ). Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Котляр Ю. В. Висунська і Баштанська республіки (до 90-ї річниці проголошення): Монографія. — Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. — Історична бібліотека ЧДУ. — Кн. 3. –92 с. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Сайт ЧНУ імені Петра Могили. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Орден «За розбудову України». Реєстри нагородження 2015—2017 рр. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Міські відзнаки міста Миколаєва. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Положення про відзнаки Національної спілки краєзнавців України (Затверджено рішенням Президії НСКУ 16 лютого 2017 р., протокол № 1). Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 15 червня 2017.