Відкрити головне меню

Косяченко Григорій Петрович (6 січня 1901 (24 грудня 1900)(19001224), ? — 8 липня 1983, Москва) — державний і партійний діяч доби СРСР. Кандидат економічних наук, професор.

Косяченко Григорій Петрович


 
Партія: КПРС
Освіта: Інститут червоної професури
Науковий ступінь: кандидат економічних наук
Народження: 6 січня 1901(1901-01-06)
Смерть: 8 липня 1983(1983-07-08) (82 роки)
Москва, СРСР
Нагороди:
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани»

ЖиттєписРедагувати

Народився в Петрівці (нині село Луганської області) у родині фельдшера.

Протягом 1913—14 років навчався в ремісничому училищі[якому?]. З 1914 року працював посильним магазину в Луганську, з 1915 року був учнем, а потім робітником Луганського паровозобудівного заводу. З 1917 року — член РСДРП(б)КПРС. Під час австро-німецьких військ контролю над територією України 1918 року діяв у партизанському загоні на території Харківської губернії. 1919–22 — у Червоній армії: спочатку політпрацівник, потім — уповноважений, з листопада 1920 року — військовий комісар, а з 1921 року — завідувач відділу постачання 42-ї стрілецької дивізії. У лютому–липні 1922 року — курсант воєнно-політичних курсів у Новочеркаську. З серпня 1922 року до 1926 року — слухач Військово-політичної академії імені М. Толмачова в Петрограді. 1926–29 — викладач військово-політичних курсів у Ленінграді, 1929–32 — слухач Економічного інституту червоної професури в Москві, 1931 року був призначений завідувачем кафедри політичної економії Військової академії імені Фрунзе. З 1937 року — завідувач кафедри політичної економії Військово-політичної академії імені Леніна в Москві. 1940 року — заступник, а 1941–44 — перший заступник голови Держплану СРСР. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 брав участь у розробці військово-господарських планів і планів матеріально-технічного забезпечення воєнної промисловості й оборони країни.

1944–49 — редактор журналу «Плановое хозяйство». 1949–53 — перший заступник голови, у березні-червні 1953 — голова, потім до 1957 знову перший заступник голови Держплану СРСР. Протягом 1952—1961 років — член Центральної ревізійної комісії КПРС. 1957–60 — заступник міністра фінансів СРСР, 1960–70 — директор Науково-дослідного фінансового інституту Міністерства фінансів СРСР, від 1970 — на пенсії і водночас старший науковий співробітник цього ж інституту.

Написав кілька праць і був відповідальним редактором кількох видань з економічних та фінансових питань, зокрема автором і редактором колективної монографії «50 лет советских финансов» (М., 1967).

Помер у Москві.

ДжерелаРедагувати