Костіке Штефенеску (рум. Costică Ștefănescu, 26 березня 1951, Бухарест — 20 серпня 2013, Бухарест) — румунський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Костіке Штефенеску
Костіке Штефенеску
Костіке Штефенеску
Костіке Штефанеску у 1984 році.
Особисті дані
Народження 26 березня 1951(1951-03-26)
  Бухарест, Румунія
Смерть 20 серпня 2013(2013-08-20) (62 роки)
  Бухарест, Румунія
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство  Румунія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1965-1968 Румунія «Стяуа»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968–1973 Румунія «Стяуа» 77 (9)
1973–1986 Румунія «Університатя» 378 (10)
1986–1988 Румунія «Брашов» 35 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1977–1985 Румунія Румунія 66 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1986–1989 Румунія «Брашов»
1990 Румунія «Стяуа»
1991–1992 Катар «Аль-Вакра»
1992–1993 Румунія «Бакеу»
1993–1994 Румунія «Політехніка» (Тімішоара)
1994–1998 Румунія Румунія (асист.)
1999–2000 Румунія «Астра» (Плоєшті)
2000–2001 Румунія «Решица»
2001–2002 Ізраїль «Хапоель Цафрірім»
2003 Катар «Аль-Месімір»
2003–2005 Сирія «Аль-Джаїш» (Дамаск)
2006 Румунія «Університатя» (Крайова)
2007 Сирія «Аль-Вахда» (Дамаск)
2008–2009 Саудівська Аравія «Наджран»
2009 Кувейт «Ат-Тадамун»
2010–2011 Сирія «Аль-Джаїш» (Дамаск)
2012 Катар «Аль-Шамаль»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав за клуби «Стяуа», «Університатя» (Крайова) та «Брашов», за які зіграв загалом 490 матчів у чемпіонаті Румунії, поступаючись за цим показником лише Йонелу Денчулеску[1] і став триразовим чемпіоном Румунії і семиразовим володарем Кубка Румунії. Також грав за національну збірну Румунії, з якою взяв участь у чемпіонаті Європи 1984 року.

Клубна кар'єра ред.

Народився 26 березня 1951 року в місті Бухарест. Почав грати у футбол у віці 14 років у молодіжному складі «Стяуа», в 1968 році він був переведений в першу команду і 1 червня 1969 року дебютував у Дивізіоні А. Вже в сезоні 1969/70 Штефенеску став гравцем основи та зробив внесок у завоювання кубка Румунії тричі поспіль у 1969—1971. Але після початкового успіху Штефенеску став рідше потрапляти в основу «Стяуа», тому в 1973 він був обміняний на Штефана Самеша зі складу суперника «Стяуа», «Університатя» (Крайова).

Перехід до «Університаті» для Штефенеску виявився правильним рішенням. До 1986 року він зміг тричі виграти чемпіонат Румунії і чотири рази здобути румунський кубок, він також зіграв 378 матчів за клуб у Дивізіоні А, що є рекордом для команди[2]. У 1983 році Штефенеску був номінований на «Золотий м'яч», посівши підсумкове 23 місце[3][4]. На початку 1980-х років Штефенеску став одним із найкращих ліберо в Європі і в 1982/83 сезоні дійшов з «Університатею» півфіналу Кубка УЄФА, де команда поступилася «Бенфіці» лише за правилом виїзного голу.

 
Костіке Штефанеску у 1983 році в складі збірної.

Після того як у сезоні 1985/86 у віці 34 років Штефенеску втратив місце в основі «Університаті», він приєднався до «Брашова», де обіймав посаду граючого тренера. 1988 року він закінчив свою ігрову кар'єру.

Виступи за збірну ред.

14 серпня 1977 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Румунії в матчі проти чинного європейського чемпіона Чехословаччини, яка була переможена з рахунком 3:1.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1984 року у Франції, де він зіграв у всіх трьох матчах, але його команда не вийшла з групи.

З 1983 року до своєї останньої міжнародної гри, 13 листопада 1985 року проти Туреччини, Штефенеску був капітаном команди. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 66 матчів.

Кар'єра тренера ред.

Під час свого перебування у «Брашові» Штефенеску виступав як граючий тренер і після закінчення кар'єри гравця в 1988 році повністю присвятив себе тренерській діяльності. У сезоні 1990/91 він обійняв посаду головного тренера свого колишнього клубу «Стяуа», але вже в зимовому міжсезонні був звільнений.

1991 року Штефенеску вирушив до Катару, де залишався до 1992 року і тренував «Аль-Вакру».

Восени 1992 року Штефенеску повернувся до Румунії і очолив «Бакеу», але не зміг уникнути вильоту з Дивізіону А. Незадовго до кінця сезону клуб звільнив Штефанеску.

У вересні 1993 року він взяв на себе роль головного тренера «Політехніка» (Тімішоара), у сезоні 1993/94 клуб опинився в небезпеці вильоту і Штефенеску був звільнений у березні 1994 року, а команда посіла друге місце з кінця і була у класі.

Після чемпіонату світу 1994 року він став помічником тренера національної збірної Румунії, Ангела Йорденеску, команда кваліфікувалася на чемпіонат Європи 1996 року в Англії та чемпіонат світу 1998 року у Франції. Наступник Йорденеску, Віктор Піцурке не захотів працювати зі Штефенеску, і через рік Костіке став головним тренером «Астри» (Плоєшті) з Дивізіону А, а через рік він очолив команду «Решица» з Дивізіону B.

З 2002 до 2005 року Штефенеску працював за кордоном, тренуючи клуби «Хапоель Цафрірім» з Ізраїлю, «Аль-Месімір» з Катару, «Аль-Джаїш» і «Аль-Вахда» з Сирії і у 2004 році він виграв сирійський кубок. Того ж року він тренував збірну сирійської армії.

2008 року очолив клуб першого дивізіону Саудівської Аравії, «Наджран», але 21 грудня того ж року був звільнений після розгромної поразки від «Аль-Хіляль» (Ер-Ріяд) з рахунком 7:0.

У липні 2009 року він став тренером «Ат-Тадамуна» з кувейтської Прем'єр-ліги. З серпня по грудень 2012 року він був біля керма команди з Катару, клубу «Аль-Шамаль».

20 серпня 2013 року Штефенеску наклав на себе руки, вистрибнувши з п'ятого поверху військового госпіталю в Бухаресті, де він довгий час лікувався від раку легень[5].

Титули і досягнення ред.

Як гравця ред.

«Університатя» (Крайова): 1973/74, 1979/80, 1980/81
«Університатя» (Крайова): 1976/77, 1977/78, 1980/81, 1982/83
«Стяуа»: 1968/69, 1969/70, 1970/71

Примітки ред.

  1. Romania - All-Time Most Matches Played in Divizia A. www.rsssf.org. Процитовано 7 грудня 2022.
  2. Fotbal Club Universitatea Craiova. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
  3. Pierrend, José Luis (1 лютого 2006). European Footballer of the Year ("Ballon d'Or") 1983. RSSSF. Процитовано 15 December 2020.
  4. Dumitru Macri, primul fotbalist român nominalizat la Balonul de Aur! Gică Hagi, aproape de succes în 1994 [Dumitru Macri, the first Romanian footballer nominated for the Golden Ball! Gica Hagi, almost successful in 1994] (рум.). Fanatik.ro. 30 November 2018. Процитовано 15 December 2020.
  5. Press, Associated (21 серпня 2013). Former Romania captain Costica Stefanescu dies aged 62. the Guardian (англ.). Процитовано 7 грудня 2022.

Посилання ред.