Вікіпедія

Москалець Костянтин Вілійович

український поет, прозаїк, перекладач, літературний критик, музикант
(Перенаправлено з Кость Москалець)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Москалець.

Костянтин Ві́лійович Москале́ць (нар. 23 лютого 1963, Матіївка, в деяких ранніх творах підписаний як Кость Москалець) — український поет, прозаїк, перекладач, літературний критик, музикант.

Москалець Костянтин Вілійович
Народився23 лютого 1963(1963-02-23)[1] (61 рік)
Матіївка, Бахмацький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР
Україна Україна
Діяльністьпоет, літературний критик, музикант, прозаїк
Галузьпроза[2], поезія[2] і літературна критика[2]
Alma materЛітературний інститут імені Горького
Знання мовукраїнська[2]
У шлюбі зМатіяш Богдана Валентинівна
НагородиНаціональна премія України імені Тараса Шевченка — 2015

Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.

Життєпис

ред.

Народився в с. Матіївка біля Батурина на Чернігівщині в родині письменника Вілія Москальця. Закінчив середню школу № 4 в Бахмачі (1980). Заочно закінчив Літературний інститут ім. Горького в Росії (поезія, семінар Едуарда Балашова) (1990).

Один із засновників бахмацької літературної групи ДАК. Служив у війську (1981—1983), працював на радіозаводі в Чернігові, був учасником Львівського театру-студії «Не журись!», виступаючи як автор-виконавець власних пісень. Автор слів і музики відомої в Україні пісні «Вона» («Завтра прийде до кімнати…»). Член Національної спілки письменників України (1992) та Асоціації українських письменників (1997).

13 серпня 2015 року Костянтин Вілійович одружився з українською письменницею Богданою Матіяш.

Живе у Києві.

Твори

ред.

Поезія

ред.
  • «Думи» (Київ: Молодь, 1989);
  • «Songe du vieil pelerin» («Пісня старого пілігрима») (Київ, 1994);
  • «Нічні пастухи буття» (Львів: Кальварія, 2001);
  • «Символ троянди» (Львів: Кальварія, 2001);
  • «Мисливці на снігу» (Львів: ЛА «Піраміда», 2011);
  • «Поезія Келії» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2017);
  • «Срібне поле» (Київ, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2022).

Проза

ред.
  • «Досвід коронації»;
  • «Рання осінь» (Львів: Класика, 2000);
  • «Келія чайної троянди» (Львів: Кальварія, 2001) — щоденникові записи;
  • «Досвід коронації» (Львів, ЛА «Піраміда», 2009);
  • «Вечірній мед» (Київ, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013);
  • «Зірка на ім'я Марія. Вибрана проза» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2019).

Есеїстика

ред.
  • «Людина на крижині» (Київ: Критика, 1999);
  • «Гра триває» (Київ: Факт, 2006);
  • «Сполохи» (Львів, ЛА «Піраміда», 2014);
  • «Стежачи за текстом. Вибрана критика та есеїстика» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2019);
  • «Спорудження мосту» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2023).

Музика

ред.

2000 року Віктор Морозов записав диск «Треба встати і вийти», а у 2008 році — диск «Армія світла». Ці диски складаються з пісень Костянтина Москальця. Низку пісень музиканта виконує Тарас Чубай із гуртом «Плач Єремії» — зокрема, легендарну пісню «Вона».

Також він є автором слів до «Наречені вовків», пісні гурту ФАЙНО[3].

Проза Москальця перекладена англійською, німецькою, російською та японською мовами; сербською і польською перекладені численні вірші та есеї.

Нагороди

ред.

Лауреат премій

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  2. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ ФАЙНО - Наречені вовків (присвята героям Майдану). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  4. ↑ Указ Президента України від 5 березня 2015 року № 124/2015 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  5. ↑ Костянтин Москалець отримав премію Юрія Шевельова (відео)
  6. ↑ Текст виступу К. Москальця на врученні пермії імені Юрія Шевельова. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 20 грудня 2014.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Москалець_Костянтин_Вілійович&oldid=43838452