Костецький Микола Данилович

Мико́ла Дани́лович Косте́цький (28 грудня 1873(18731228) — 16 жовтня 1948) — український учений, селекціонер і громадський діяч, батько художника, академіка В. М. Костецького, дідусь художника О. В. Костецького.

Костецький Микола Данилович
Народився28 грудня 1873(1873-12-28)
Збриж, Кам'янець-Подільський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер16 жовтня 1948(1948-10-16) (74 роки)
Державний Нікітський ботанічний сад УААН, Нікіта, Ялтинська міська рада, Кримська область, РРФСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьбіолог
Alma materРизький технічний університет (1898)
Науковий ступінькандидат біологічних наук (1947)
ДітиКостецький Володимир Миколайович

Біографія

ред.

Микола Костецький народився у 1873 році в містечку Збриж Кам'янецького повіту, Російська імперія (нині Хмельницька область, Україна). Навчався у школі в Кам'янці-Подільському, потім в Умані (вчитель Пашкевич). Навчальний заклад закінчив у 1896 році разом з Василем Ксаверовичем Тарнавським. Потім вступив до Ризького університету (18961898). Займався революційною діяльністю, за що був відрахований через два роки.

У 1898 році отримав роботу викладача в Школі садівництва в Борзні, якою керував його друг ботанік і однодумець-революціонер, Ферапонт Петрович Саєнко. У цій школі садівництва, городництва й бджільництва, заснованій у 1898 році, згодом навчались їхні нащадки (нині Борзнянський державний сільськогосподарський технікум).

У 1904 році Микола одружився з викладачкою школи дворянського походження Олександрою Миколаївною Тичиною, яка поділяла його революційні переконання. Через рік у них народився син Володимир Костецький, який потім став видатним художником, як і син Ферапонта Саєнко Олександр Саєнко.[1] Їхні онуки — Костецький Олександр Володимирович і Саєнко Ніна Олександрівна — також стали художниками.

За революційну діяльність двічі був засуджений і відсидів у в'язниці понад рік, тому був змушений емігрувати. Потягом Київ-Лозанна прибув до Швейцарії. Викладав 5 років в Аргентині переселенцям. Повернувся до Європи, викладав у комунах. Збереглися фото з ним у комуні «Ла-рюш» — Вулик. Під час Першої світової війни був залучений до риття траншей і пропрацював півроку. Потім був призначений головним садівником у величезному маєтку Вальроз у Ніцці.

В 1920-х роках Микола Костецький працював завідувачем відділу садівництва на Носівський селекційно-дослідній станції. У цей період він написав кілька статей, присвячених науковим кружкам для молоді. На станції разом з Костецьким у 1920-х працював відомий вчений-ґрунтознавець Гедройц Костянтин Каетанович.

Знайомство з Вавіловим

ред.

Знайомство відбулось на виставці в Москві в 1921 році, після чого Вавілов запросив Костецького на посаду викладача в Московській сільськогосподарській академії. Після операції з видалення нирки за станом здоров'я був змушений покинути посаду і перейшов на роботу до Сухумського ботанічного саду. Тут Микола Данилович працював, доки його не почали переслідувати під час «чистки академії». Двічі йому довелось сидіти у в'язниці, другий раз повний рік. Від переслідувань Вавілов заховав Костецького в Ташкенті, куди хвиля репресій доходила вже послабленому вигляді.

Нікітський ботанічний сад

ред.

Останні 10 років життя жив і працював у Нікітському ботанічному саду, де займався, як завжди, поповненням та впорядкуванням колекцій рослин, а також селекцією. Вивів понад 30 сортів троянд, придатних для вирощування в умовах Криму, написав дві невеличкі книги, присвячені цим рослинам. Наприкінці життя йому було присвоєно звання кандидата біологічних наук за обсягу проведеного і написаного.[2]

Наукова, викладацька діяльність

ред.
  • Викладав у Школі садівництва у Борзні, разом із Ферапонтом Саєнко, з 1898 по 1905 р.
  • Створював і викладав у кружках з сільгосподарського навчання молоді.
  • Працював на дослідних станціях.
  • Викладав у Московскій сільгосп академії у 1923—1935 роках.
  • Налагоджував роботу в Сухумському ботанічному саді і започаткував ботсад у Ташкенті,
  • Проводив роботу з класифікації і впорядкування рослин, збільшення колекции саду.
  • Селекція понад 30 сортів троянд у Нікітському ботанічному саду.

Примітки

ред.
  1. Арбатская Ю., Вихляев К. Николай Костецкий… — С. 13-16.
  2. Ю. Арбатская, К. Вихляев. Николай Костецкий… — С. 96-97.

Джерела

ред.
  • Арбатская Ю., Вихляев К. Николай Костецкий. Шипы и розы. — Симферополь : Н. Оріанда, 2012. — ISBN 978-966-1691-56-7. (рос.)

Посилання

ред.