Костенківсько-авдіївська культура
Косте́нківсько-авді́ївська культура — археологічна культура пізньої давньокам'яної доби.
Науково датується 22 000-19 000 роками до Христа. Дитина з Костенків-18[1] датована віком у 21020±180 років тому[2].
Походження ред.
Четверта в часі археологічна культура в Подонні після стрілецької, тельманської і городцовської. Входить у так звану Костенківсько-вілендорфську єдність, тобто коло пам'яток, або культур пізньої даньокам'яної доби Центральної й Західної Європи, об'єднаних рядом загальних рис матеріальної і духовної культур.
Населення культури складалося як з місцевих прибульців з Криму (стрілецька культура) і Кавказу (городцовська культура), що вже стали місцевим народом, так і з новоприбулих мисливців з Моравії, що в походах за тваринами перейшли через долини Вісли, Прип'яті й Десни в Подоння і заклали основу матеріальної культури місцевого племені.
Пам'ятки ред.
Головні пам'ятки: Костенки 1/1, 13, 14, 18, Авдійове під Курськом, Бердиж (горішнє Подніпров'я у Гомельській області), Зарайськ (Московська область), Карачаровська стоянка (Володимирська область), Новгород-Сіверська стоянка (Чернігівська область), Хотильове (Брянська область).
Житла ред.
Для Костенківсько-авдіївської культури характерні своєрідні житлові комплекси, які сполучать у собі відкриті житлові майданчики з рядом вогнищ по довгій осі, оточених спальними землянками і ямами-сховищами.
Вироби ред.
Характеризується наконечниками списів з бічними виїмками, ножами з обушком, різцями, свердлами, наконечниками листоподібної форми й іншим знаряддями.
Культура залишила багато прекрасних, багато орнаментованих виробів з кістки й ікла. Серед численних знахідок дрібної пластики з кістки й мергелю найпоширенішими є антропоморфні (палеолітичні венери) й зооморфні фігурки.
Примітки ред.
- ↑ The Kostënki 18 child burial and the cultural and funerary landscape of Mid Upper Palaeolithic European Russia. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Герасимова М. М., Астахов С. Н., Величко А. А. Палеолитический человек, его материальная культура и природная среда обитания. – СПб.: Нестор-История, 2007. – с. 117
Посилання ред.
- Сергей Лев: «Охотники на мамонтов [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]»