Костандін I
Костандін I[2], також Костянтин I[3][4] (1035–1040[3] / 1050–1055[2] — c. 1100[3] / 24 лютого, 1102 — 23 лютого, 1103[2]) — другий володар Вірменської Кілікії[3], «Володар Гір»[2] (1095[2][3] — c. 1100[3] / 1102 / 1103[2]).
| Костандін I вірм. Կոստանդին Ա | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1095 — 1100/1102/1103 | |||
| Попередник: | Рубен I | ||
| Спадкоємець: | Торос I | ||
| Народження: | не раніше 1050 і не пізніше 1055 | ||
| Смерть: | 1102[1] | ||
| Поховання: | Монастир Косталон | ||
| Національність: | вірмени | ||
| Релігія: | Вірменська апостольська церква | ||
| Рід: | Рубеніди | ||
| Батько: | Рубен I | ||
| Діти: |
Торос I Беатриса Кілікійська Лев I | ||
Упродовж свого правління контролював більшу частину регіону навколо Таврських гір, доклав багато зусиль до культивації земель та перебудови міст, які перебували під його владою.[3] Він надав достатньо провіанту хрестоносцям, наприклад, під час складного періоду облоги Антіохії взимку 1097 року.[3] Був прибічником розділу Вірменської Церкви.[4]
ЖиттєписРедагувати
Був сином Рубена I;[2] його батько проголосив незалежність Кілікії від Візантійської імперії близько 1080 року.[3] Відповідно до хроніки Матеоса Урхаєці та Смбата Гунстабла Костандін також ідентифікувався як другий принц царя Гагіка II чи другого воєначальника в монаршому клані у вигнанні.[3]
ПравлінняРедагувати
Після смерті батька, 1095 року, Костандін розширив владу на схід, за гори Антитавра.[4] Як правитель християнської Вірменії у Леванті, Костандін допоміг силам Перших хрестоносців, особливо під час облоги Антіохії[3]. Хрестоносці, зі свого боку, оцінили допомогу вірменських союзників: Костандіну було надано титули графа й барона[5].
У Хронографії Самуела (Самвела) Анійського йдеться, що Костандін помер одразу після удару блискавки в стіл у фортеці Вахка[2]. Був похований у монастирі Касталон[3].
РодинаРедагувати
Відповідно до хроніки Алеппо його дружина походила від Барди Фоки.[2]
Діти:
ПриміткиРедагувати
- ↑ Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Charles Cawley (2009-04-01). Lords of the Mountains, Kings of (Cilician) Armenia (Family of Rupen). Medieval Lands. Foundation of Medieval Genealogy. Архів оригіналу за 2013-10-21. Процитовано 2013-04-14.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Ghazarian, Jacob G. The Armenian Kingdom in Cilicia during the Crusades: The Integration of Cilician Armenians with the Latins (1080-1093).
- ↑ а б в Runciman, Steven. A History of the Crusades – Volume I.: The First Crusade and the Foundation of the Kingdom of Jerusalem.
- ↑ Vahan M. Kurkjian (2005-04-05). A History of Armenia. Website. Bill Thayer. Архів оригіналу за 2013-09-14. Процитовано 2013-04-14.
ПосиланняРедагувати
- The Barony of Cilician Armenia (Kurkjian's History of Armenia, Ch. 27)
- The Rupenids
ЛітератураРедагувати
- Ghazarian, Jacob G: The Armenian Kingdom in Cilicia during the Crusades: The Integration of Cilician Armenians with the Latins (1080–1093); RoutledgeCurzon (Taylor & Francis Group), 2000, Abingdon; ISBN 0-7007-1418-9
- Runciman, Steven: A History of the Crusades — Volume I.: The First Crusade and the Foundation of the Kingdom of Jerusalem; Cambridge University Press, 1988, Cambridge; ISBN 0-521-06161-X