Відкрити головне меню

Анатолій Денисович Косма́тенко (3 жовтня 1921, с. Времівка — 6 квітня 1975, Київ) — український письменник.

Анатолій Денисович Косматенко
Косматенко Анатолій Денисович1.jpg
Народився 3 жовтня 1921(1921-10-03)
Времівка
Помер 6 квітня 1975(1975-04-06) (53 роки)
Київ
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність письменник
Alma mater Київський університет

ЖиттєписРедагувати

Народився 3 жовтня 1921 року в селі Времівці (тепер Великоновосілківського району Донецької області) в селянській родині.

Батько — Косматенко Денис Антонович і матір — Косматенко Оксана Максимівна все своє життя пропрацювали в колгоспі «Україна». Дітей було четверо. В Анатолія Денисовича було ще три сестри. Майя Денисівна працювала бібліотекаркою в районній бібліотеці. Віра Денисівна була учителем української мови та літератури на Чернігівщині. Раїса Терентіївна — учителем української мови та літератури Великоновосілківської середньої школи № 1.

Після закінчення середньої школиу Великій Новосілці у 1939 році був призваний до лав Червоної Армії, де перебував до 1947 року. Під час радянсько-німецької війни — в діючій армії.

Після демобілізації два роки пропрацював учителем української мови та літератури Нескучненської середньої школи.

1953 року закінчив філологічний факультет Київського університету. Працював у «Літературній Україні», видавництві «Радянський письменник», журналі «Дніпро».

Як письменник почав друкуватися з 1947 року. Найбільших успіхів досяг у жанрі байки.

На першу книжку А. Косматенка — «Байки» — 1953 року Остап Вишня і відгукнувся теплою рецензією «Молодий байкар».

Помер 6 квітня 1975 у Києві. Похований в Києві на Міському цвинтарі «Берківці» (ділянка № 60).

Творчий доробокРедагувати

Збірки:

  • «Байки» (1953),
  • «Нові байки», «Кручені паничі» (1956),
  • «Слово» (1959),
  • «Яка ж мораль?», «Сміх і гнів» (1965),
  • «Запорожець і Чорт» (1969),
  • «Скіфська сережка» (1972),
  • «Їжак, Троянда й Соловей», «Галинчині малюнки» (1974),
  • «Жагуче кохання» (1977),
  • «Сатира. Гумор. Лірика» (1981)

Джерела i посиланняРедагувати