Косик Ігор Володимирович
І́гор Володи́мирович Ко́сик (15 травня 1944, Жовква — 4 грудня 2018, Львів) — український митець-іконостасник.
| Ігор Володимирович Косик | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 15 травня 1944 Жовква, Львівська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Смерть | 4 грудня 2018 (74 роки) | |||
| Львів, Україна | ||||
| Національність | українець | |||
| Країна |  Україна | |||
| Жанр | різьба | |||
| Навчання | Художнє професійно-технічне училище № 14 (Івано-Франкове) | |||
| Діяльність | різьбяр по дереву | |||
| Вплив | Йосип Станько, Касіян Кавас | |||
|
| ||||
Життєпис
ред.Народився в Жовкві.
1958 року[1] вступив до Яворівської школи художніх ремесел (згодом реорганізованої в Івано-Франкове художнє професійно-технічне училище № 14) і закінчив її у 1960-му.
Не є членом творчих спілок, але має свій творчий стиль. Проживає у Львові, має сина Любомира (1978), теж різьбяра[1], і дочку Соломію (1980).
Творчість
ред.
Співпрацюючи з Чином отців василіян, проєктував іконостаси до Преображенської церкви (1996) та церкви Святої Покрови в Крехівському василіанському монастирі, до храму Воздвиження Чесного Хреста василіанського монастиря в Бучачі[2].
Творчість Ігоря Косика характерна перенесенням декоративних прийомів з інших матеріалів чи технік в різьбу.
Його Преображенський іконостас має відбиток характеру різьби в камені, старозавітні орнаменти та символи співзвучні з орнаментами єврейських надгробків — мацев, переносять нас до часів пророків Старого завіту. В різьбі іконостаса Свято-Покровської церкви художник використовує орнаментальні прийоми, характерні для вишивки — різьба тут нагадує рельєфне вишиття з мережками[2].
Орнаментальна композиція складається із суцільного мережива різьбленої виноградної лози, тонованої від стигло-коричневого до ніжно-вохристого відтінку, що витончено обрамлює постаті архангелів на дияконських дверях[2].
Бучацький іконостас Косика виконано в усталеній традиції «низької» композиції монументального намісного ряду з домінуванням царських врат. У верхній частині розміщене велике коло, поділене на чотири частини раменами хреста, між якими є зображення євангелістів. Нижню частину прикрашає орнаментальна композиція птахів серед виноградної лози. У центральній частині врат на тлі різьб виділяються динамічні постаті архангела Гавриїла та пречистої діви Марії[2].
До робіт Ігоря Косика належить також іконостас для каплиці церкви Святого Духа на Борщагівці (2004 рік).
Митець працював разом із сином Любомиром[1].
2007 року він вирізьбив кивот із киворієм (балдахіном), семисвічник і рипіди для грекокатолицької церкви Петра і Павла в Соснівці.
Мистецтвознавець, професор Ігор Голод охарактеризував Ігоря Косика як майстра українського іконостаса[1].
25 червня 2001 року в Києві за престолом (із Крехівського монастиря) роботи Ігоря Косика відправив службу Божу Папа Іван Павло II під час свого візиту в Україні[1].
Посилання
ред.
- Сучасні художники Жовківщини. Творчість на зламі сторіч
- Богдан Тимків. Сакральна дереворізьба та ікономалярство в творчості сучасних митців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 вересня 2014. Процитовано 20 лютого 2018.
- Богдан Тимків. Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова (друге видання, перероблене і доповнене). — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2012 [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Богдан Тимків. Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова (друге видання, перероблене і доповнене). — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2012. С. 209—221 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2022. Процитовано 21 квітня 2020.
- ↑ а б в г Богдан Тимків. Сакральна дереворізьба та ікономалярство в творчості сучасних митців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 вересня 2014. Процитовано 20 лютого 2018.
