Відкрити головне меню

Олекса́ндр Дем'я́нович Коро́тченко (1922, місто Новгород-Сіверський, тепер Чернігівської області — 1990, місто Київ) — український радянський військовик, генерал-полковник авіації. Голова Центрального комітету Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту України (ДТСААФ України) (1978—1987). Депутат Верховної Ради Української РСР 10—11 скликань.

Олександр Дем'янович Коротченко
Коротченко Олександр Дем'янович.tif
Народження 1922(1922)
Новгород-Сіверський
Смерть 1990(1990)
Київ
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність УРСР
Рід військ Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank general-polkovnik infobox.svg Генерал-полковник авіації
Командування голова ЦК ДТСААФ України
Війни / битви Друга Світова війна
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеня

БіографіяРедагувати

Народився 1922 року у місті Новгород-Сіверський, нині Чернігівської області. Українець. Батько — Коротченко Дем'ян Сергійович — голова Президії Верховної Ради УРСР. Мати — Коротченко Поліна Опанасівна.

У 1941 році добровільно вступив до лав РСЧА, закінчив військову авіаційну школу льотчиків. На фронтах німецько-радянської війни з 29 липня 1943 року. У складі 429-го винищувального авіаційного полку брав участь у обороні Москви. З травня 1944 року гвардії лейтенант О. Д. Коротченко — старший льотчик 146-го гвардійського винищувального авіаційного полку (9-й винищувальний авіаційний корпус ВПС Південно-Західного округу ППО).

Член ВКП(б) з 1950 року.

Закінчив Військово-повітряну академію і Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР.

З 15.04.1953 по 11.10.1956 — командир 146-го гвардійського винищувального авіаційного полку (в/ч 23234), майор[1]

Командував 19-ю дивізією протиповітряної оборони.[2][3]

З 1966 по 1967 — командувач 28-го корпусу протиповітряної оборони (ППО) СРСР у Львівській області, генерал-майор авіації.

З 1967 по 1970 — 1-й заступник командуючого 8-ї окремої армії протиповітряної оборони.[4]

З 1978 по 1987 — очолював Центральний комітет Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту України (ДТСААФ України), генерал-полковник авіації.

Був депутатом Верховної Ради Української РСР 10-го скликання та 11-го скликання.

НагородиРедагувати

Нагороджений низкою державних нагород СРСР, у тому числі орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (13.08.1945).

Автор працьРедагувати

  • Коротченко А. Д. «Передовое — в практику работы». — М.: Изд-во ДОСААФ, 1982[5]

ПриміткиРедагувати