«Корова і в'язень» (фр. La Vache et le Prisonnier) — французька драматична кінокомедія 1959 року режисера Анрі Вернея, екранізація на основі розповіді Жака Антуана[fr] «Правдива історія» (фр. Une histoire vraie), яка була опублікована в 1945 році в книзі Моріса Декобри[fr] «Блакитна папуга» (La Perruche Bleue).

Корова і в’язень
фр. La Vache et le Prisonnier
Жанр драматична кінокомедія
Режисер Анрі Верней
Сценарист Жак Антуан[fr]
На основі реальних подій
У головних
ролях
Фернандель
Оператор Adolphe Charlet
Композитор Поль Дюран[fr]
Кінокомпанія Da-Ma Cinematografica (Рим)
Les films du Cyclope (Париж)
Дистриб'ютор Pathé
Тривалість 119
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1959
IMDb ID 0053403
Рейтинг IMDb: 7.1/10 stars

Сюжет ред.

Під час Другої світової війни у 1943 році французький військовополонений у Німеччині Шарль Баї (Фернандель), вирішує втекти з німецької ферми, де він працює. Його примітивна та божевільна хитрість полягала в тому, щоб перейти усю країну з коровою Маргаритою, тримаючи її за повід і з відром молока в іншій руці.

Майже досягши успіху, щоб перетнути німецько-французький кордон він кидає тварину, обіцяючи їй більше ніколи «не їсти телятину». Опинившись на станції Люневіль, він втікає від двох французьких поліцейських та вскакує на яийсь поїзд, який вирушав до … Німеччини.

Лише через два роки цей героїчний антигерой повернувся з полону «як усі».

Ролі виконують ред.

  • Фернандель — Шарль Баї
  • Рене Гавард — Бусьєр
  • Бернард Муссон — Пом'є
  • Моріс Назіль — Берту́
  • Елена Швірс — Йозефа, відома як Марлена, фермерка
  • Інгеборга Шенер — Гельґа
  • Альберт Ремі — Колліне́, в'язень шталагу
  • Маргарита — корова

Навколо фільму ред.

  • Фільм мав великий успіх, лишень у 1959 році його переглянули 8 844 199 глядачів.
  • Це перший французький художній фільм, який був кольоризований і вийшов 23 вересня 1990 року на телеканалі TF13.
  • Після зйомок корову Маргариту мали повернути і відправити на бойню. Анрі Верней люто виступив проти цього і знайшов їй галявину в Нормандії, де вона могла пастися до приро́дного закінчення свого життя.

Посилання ред.